Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/30391
Название: Ренатурализация бухты Тикси в море Лаптевых после очистки дна от затонувшей древесины
Другие названия: Ренатуралізація бухти Тіксі в морі Лаптєвих після очищення дна від затонулої деревини
RENATURALIZATION OF BAY TIKSI LAPTEV SEA AFTER CLEANING OF BOTTOM FROM THE SUNKEN WOOD
Авторы: Гуков, А. Ю.
Библиографическое описание: Гуков А. Ю. Ренатурализация бухты Тикси в море Лаптевых после очистки дна от затонувшей древесины // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Біологія. Тернопіль : ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2010. № 3 (44). С. 66-68
Дата публикации: 2010
Издательство: ТНПУ ім. В. Гнатюка
Ключевые слова: биоценоз
зообентос
антропогенное загрязнение
очистка дна
біоценоз
зообентос
антропогенне забруднення
очищення дна
biocenosis
zoobenthos
anthropogenic contamination
cleaning of bottom
Серия/номер: Біологія;
Краткий осмотр (реферат): Загрязнение мелководного залива Булункан в бухте Тикси - результат воздействия целого комплекса анзропогенных факторов. Большую роль играет загрязнение вод фенолами, затонувшей древесиной и её остатками. После проведения мероприятий по очистке дна залива от затонувшей древесины концентрации загрязняющих веществ, особенно фенолов, снижаются, т. к. уменьшается количество гниющей древесины. Биомасса зообентоса в 2008 г. изменялась от 5.83 г/м2 до 30, г/м2. В 2009 г. после очистки дна диапазон изменения значений этого показателя изменился от 25.7 г/м2 до 35.6 г/м". Максимум значений плотности поселений зарегистрирован в августе 2009 г., что свидетельствует об относительном улучшении условий существования бентоса. Устойчивость водных экосистем залива Булункан к воздействию антропогенных факторов весьма низкая, она постепенно возрастает от прибрежной зоны в сторону моря.
Забруднення мілин затоки Булункан в бухті Тіксі - результат дії комплексу антропогенних чинників. Велику роль відіграє забруднення вод фенолами, затонулою деревиною та її залишками. Після очищення дпа затоки концентрації забруднюючих речовин, особливо фенолів, знижуються, оскільки зменшується кількість гниючої деревини. Біомаса зообентосу впродовж 2008 р. змінювалася від 5,83 г/м’ до 30,4 г/м’. В 2009 р. після очищення дна діапазон значень цього показника змінився від 25,7 г/м2 до 35.6 г/м2. Максимум густини поселень зареєстрований в серпні 2009 р., що свідчить про відносне поліпшення умов існування бентосу. Стійкість водних екосистем затоки Булункан до дії антропогенних чинників низька, вона поступово зростає від прибережної зони у бік моря.
Contamination of the shallow bay Bulunkan in the Tiksi bay is the result of the anthropogenic. Large part is acted by contamination of waters by phenols, sunken wood. After cleaning measures on bottom of bay from the sunken wood of concentration of contaminating matters, is special phenols, go down, as the amount of rotten wood diminishes. In 2008 zoobenthos biomass changed from 5.83 g/м’ to 30.4 g/м’. In 2009 after cleaning of bottom the values of this index changed from 25,7 g/м2 to 35,6 g/м2. In August, 2009 the maximum of values of closeness of settlements is incorporated, that testifies to the relative improvement of terms of existence of benthos. Stability of water ekosystem of the Bulunkan bay to influence of antropogenyc factors is vety low. it gradually increases from an off-shore area toward a sea.
URI (Унифицированный идентификатор ресурса): http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/30391
Располагается в коллекциях:Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Сер. Біологія. 2010. Вип. 3 (44)

Файлы этого ресурса:
Файл Описание РазмерФормат 
Gukov.pdf869,66 kBAdobe PDFПросмотреть/Открыть


Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.