Роль невизначеності як соціально-психологічного феномену у становленні ентитативності серед студентів

Abstract

У статті проаналізовано попередні дослідження, які спрямовані на виявлення прояву невизначеності у студентів і її ролі у сприймання цілісності групи (ентитативність) та подальшу ідентифікацію з нею. Виявлені та проаналізовані попередні дослідження як в зарубіжному, так і українському дискурсі щодо поглядів на невизначеність, ідентичність (як психологічний конструкт побудови групи) та їх ролі у становленні студентських спільнот. Описано різницю концепції толерантності до невизначеності та теорій, побудованих на поглядах про соціальну суб’єктність та методи комунікації в період нестабільності. В роботі розглянуто теорію зменшення невизначеності, теорію проблемного інтегрування, теорію управління невизначеністю та теорію невизначеності-ідентичності. Спираючись на теорію невизначеності-ідентичності й суміжні підходи, систематизовано чинники, що підсилюють сприйману цілісність: спільна доля, спільні цілі, схожість, часті взаємодії, чіткі межі. Обґрунтовано, що ентитативність є ланкою, яка переводить дифузний стан невизначеності в організовану колективну поведінку через механізм соціальної ідентифікації, підсилюючи згуртованість, намір залишатися та моменту залученість. Стаття розмежовує та означує три конструкти – ентитативність, згуртованість та ідентифікацію. Описано межові умови прояву впливу невизначеності на ентитативність студентської молоді: складність ідентичностей, рівень есенціалізму та інтенсивність загроз. Показано, що висока ентитативність має амбівалентні наслідки: поряд із координацією та підтримкою вона може посилювати поляризацію та жорсткість норм. Ентитативність визначено як концепцію, що описує сприйнятий рівень «об’єднаності» групи або ступінь, наскільки сукупність суб’єктів є групою, а не кількістю осіб. Обмеженнями роботи названо оглядовість. Подальші висновки потре- бують реплікацій у різних освітніх контекстах, відокремлення ефектів об’єктивних загроз від суб’єктивної невизначеності та культурної адаптації інструментарію.

The article analyses previous studies aimed at identifying uncertainty among students and its role in perceiving group integrity (entitativity) and further identification with it. Previous studies in both foreign and Ukrainian discourse on views of uncertainty, entitativity (as a psychological construct of group formation) and their role in the formation of student communities are identified and analyzed. The difference between the concept of tolerance for uncertainty and theories based on views of social identity and methods of communication in times of instability is described. The work considers the Uncertainty Reduction Theory, Problematic Integration Theory, Uncertainty Management Theory, and the Uncertainty-Identity Theory. Based on the Uncertainty-Identity Theory and related approaches, factors that enhance perceived integrity are systematized: shared destiny, common goals, similarity, frequent interactions, clear boundaries. It is argued that entitativity is a link that translates the diffuse state of uncertainty into organized collective behavior through the mechanism of social identification, strengthening cohesion, intention to remain, and momentary involvement. The article distinguishes and defines three constructs: entitativity, cohesion, and identification. It describes the boundary conditions for the manifestation of the influence of uncertainty on the entitativity of student youth: the complexity of identities, the level of essentialism, and the intensity of threats. It is shown that high entitativity has ambivalent consequences: along with coordination and support, it can increase polarisation and rigidity of norms. Entitativity is defined as a concept that describes the perceived level of ‘unity’ of a group or the degree to which a set of subjects is a group rather than a number of individuals. The limitations of the study include its review nature. Further conclusions require replication in different educational contexts, separation of the effects of objective threats from subjective uncertainty, and cultural adaptation of the tools. Keywords: entitativity, uncertainty, social identity, cohesion, student