Повсякденне життя бельгійців на прикладі скляного селища в Костянтинівці (1897–1914 рр.)

Abstract

Мета статті – проаналізувати повсякденне життя бельгійців, які мешкали в скля- ному селищі, що на території сучасного м. Костянтинівка (Донецька обл.), у період 1897–1914 рр. Методологія дослідження базується на комплексному підході й передбачає використання таких спеціально-історичних методів, як проблемно-хронологічний, історико-системний. Наукова новизна. Уперше здійснено спробу аналізу повсякденного життя бельгійців, які проживали в скляному селищі, у період 1897–1914 рр. Серед іншого, глибше розкрито процеси урбанізації Костянтинівки. Висновки. У повсякденні бельгійці спиралися на власні традиції та місцеві умови. Це залежало від посади, профе- сії, сімейного стану тощо. Директори, інженери та відповідальні службовці були ізольовані від решти робітників і жили в найкомфортніших умовах. Кваліфіковані робітники, наприклад майстри-скло- дуви, мешкали в простіших умовах, але, маючи значний матеріальний дохід і, відповідно, комфортні- ший спосіб життя, вирізнялися з-поміж іншого населення. Адміністрація підприємства надавала корпоративне житло та брала на себе певні зобов’язання щодо соціальної інфраструктури, як-от заводська лікарня, школа, костел, клуб тощо. Також забезпе- чувала належні санітарні умови.

The aim of the article is to analyze the everyday life of Belgians who lived in a glass village on the territory of the modern city of Kostyantynivka (Donetsk region) in the period 1897–1914. The research methodology is based on a comprehensive approach and involves the use of such special historical methods as problem-chronological, historical-systemic. Scientific novelty. For the first time, an attempt was made to analyze the daily life of Belgians who lived in the glass village in the period 1897–1914. Among other things, the processes of urbanization of Kostyantynivka were revealed in more depth. Conclusions. In their everyday life, the Belgians relied on their own traditions and local conditions. This depended on their position, profession, family status, etc. Directors, engineers and responsible employees were isolated from the rest of the workers and lived in the most comfortable conditions. Skilled workers, such as, for example, glassblowers, lived in simpler conditions, but, having a significant material income, and, accordingly, a more comfortable lifestyle, stood out from the rest of the population. The enterprise administration provided corporate housing and assumed certain obligations regarding social infrastructure, such as a factory hospital, school, church, club, etc. It also provided proper sanitary conditions.