Культурне життя молоді УРСР другої половини 1950–1980-х рр. у візії зарубіжних дослідників

Abstract

Мета статті – з’ясувати й оцінити науковий доробок сучасних зарубіжних істо- риків щодо проблеми культурного життя молоді УРСР другої половини 1950–1980-х рр. Основна увага зосереджена на ключових аспектах соціокультурного життя молоді, що стали об’єктами вивчення для дослідників, та інтерпретаціях їх впливу на національну ідентичність молодих мешкан- ців Української РСР. Підкреслено особливий інтерес закордонних істориків до дослідження життя молоді в УРСР у парадигмі локальної історії. Наукова новизна полягає в поглибленні та узагальненні знань про науковий доробок сучасних зарубіжних істориків, присвячений культурному життю юнаків і дівчат Української РСР періоду системної кризи комуністичного режиму. У статті з’ясовано сту- пінь інформативності досліджень щодо культурного життя молоді, визначено спільні риси напрацю- вань зарубіжних істориків у вивченні зазначеної проблеми. Висновки. Відновлення Україною держав- ної незалежності в 1991 р., її повернення до світового інтелектуального та геополітичного простору спричинило зростання інтересу зарубіжних дослідників до її минулого, зокрема й історії XX ст. Зага- лом у сучасній зарубіжній (пріоритетно англомовній) історіографії культурне життя молоді СРСР стало повноцінним об’єктом наукового вивчення. При цьому стан дослідження культурного життя власне молодих поколінь УРСР другої половини 1950–1980-х рр. залишається фрагментарним: іноземні історики звертаються до цієї проблеми переважно в контексті регіональних студій, а також епізо- дично, при дослідженні молодіжних рухів у колишній комуністичній імперії як такій. Найбільше увага зарубіжних істориків сфокусована на таких темах, як інтелектуальне (партійно-ідеологічне) життя студентства, вплив західної музики (зокрема рок-музики) на повсякдення юнаків і дівчат, а також численні молодіжні субкультури. Відсутність в історіографії, насамперед англомовній, комплексних праць, присвячених усьому розмаїттю культурного життя молоді УРСР, залишає широкий простір для подальших досліджень.

The purpose of the article is to clarify and evaluate the scientific achievements of modern foreign historians on the problem of the cultural life of the youth of the Ukrainian SSR in the second half of the 1950–1980s.The main attention is focused on the key aspects of the socio-cultural life of youth, which became the objects of study for researchers, and the interpretations of their influence on the national identity of young residents of the Ukrainian SSR. The special interest of foreign historians in the study of the life of youth in the Ukrainian SSR in the paradigm of local history is emphasized. The scientific novelty lies in deepening and generalizing knowledge about the scientific achievements of modern foreign historians, dedicated to the problem of the cultural life of young men and women of the Ukrainian SSR during the period of the systemic life of the youth of the Ukrainian SSR, and identifies common features of the achievements of foreign historians in the study of this problem. Conclusions. Ukraine’s acquisition of state independence in 1991, its return to the world intellectual and geopolitical space caused an increase in the interest of foreign researchers in its past, in particular the history of the 20th century. In general, in modern foreign (primarily English-speaking) historiography, the cultural life of the youth of the USSR has become a full-fledged object of scientific study. At the same time, the state of research on the cultural life of the young generations of the Ukrainian SSR in the second half of the 1950–1980s remains fragmentary: foreign historians address this problem mainly in the context of regional studies, and also episodically when studying youth movements in the former communist empire as such. The greatest attention of foreign historians is focused on such topics as the intellectual (party- ideological) life of students, the influence of Western music (in particular rock music), on the everyday life of young men and women, as well as numerous youth subcultures. The absence in historiography, primarily English-language, of comprehensive works devoted to the full diversity of the cultural life of the youth of the Ukrainian SSR leaves a wide scope for further research.