Особливості організації освітнього процесу для дітей з розладами аутистичного спектра в умовах війни

Abstract

У статті досліджуються особливості організації освітнього процесу для дітей з розладами аутистичного спектра (РАС) в умовах воєнного стану в Україні. Актуальність проблеми зумовлена тим, що війна істотно порушує стабільність освітнього середовища, знижує доступ до спеціалізованих ресурсів та створює додаткові бар’єри для інклюзивної освіти. Метою дослідження було виявити ключові виклики педагогічної практики, охарактеризувати психолого-педагогічні потреби дітей з РАС у кризових умовах та оцінити ефективність корекційних підходів, спрямованих на підтримку їхньої соціалізації, комунікації та емоційної стабільності. У рамках емпіричного дослідження проведено анкетування, глибинні інтерв’ю та спостереження за освітнім процесом серед педагогів, асистентів учителів, психологів і батьків в умовах воєнного стану. Результати показали, що ефективність навчання дітей з РАС у період війни значною мірою залежить від індивідуалізації освітніх траєкторій, використання цифрових платформ та візуальних матеріалів, структурованого розкладу, узгоджених дій педагогів і батьків, а також створення безпечного, передбачуваного й емоційно підтримувального середовища. Корекційне втручання, побудоване на інтегрованих методах розвитку соціальних навичок, сприяло покращенню ініціативності у спілкуванні, здатності розпізнавати й адекватно реагувати на емоції інших та підвищенню рівня участі дітей у групових активностях. На основі отриманих результатів сформульовано рекомендації щодо удосконалення інклюзивної освітньої практики в умовах війни. Зроблено висновок, що міждисциплінарний підхід є ключовим для забезпечення неперервності освіти, підтримки психоемоційного стану та ефективної соціалізації дітей з РАС у кризових ситуаціях.

This article investigates the specific features of organizing the educational process for children with autism spectrum disorders (ASD) under wartime conditions in Ukraine. The relevance of the problem lies in the fact that the war significantly disrupts the stability of the educational environment, reduces access to specialized resources, and creates additional barriers to inclusive education. The aim of the study was to identify key challenges in pedagogical practice, characterize the psycho-pedagogical needs of children with ASD in crisis conditions, and evaluate the effectiveness of corrective approaches aimed at supporting their socialization, communication, and emotional stability. Within the framework of the empirical study, surveys, in-depth interviews, and observations of the educational process were conducted among teachers, teacher assistants, psychologists, and parents under wartime conditions. The results showed that the effectiveness of learning for children with ASD during the war largely depends on the individualization of educational trajectories, the use of digital platforms and visual materials, a structured schedule, coordinated actions of teachers and parents, as well as the creation of a safe, predictable, and emotionally supportive environment. Corrective interventions based on integrated methods for developing social skills contributed to improved initiative in communication, the ability to recognize and respond appropriately to others' emotions, and increased participation of children in group activities. Based on the results obtained, recommendations were formulated to improve inclusive educational practices under wartime conditions. The study concludes that an interdisciplinary approach is key to ensuring the continuity of education, supporting the psycho-emotional well-being, and promoting effective socialization of children with ASD in crisis situations.