Переосмислення соціальної роботи через призму травмоінформованості

Abstract

У статті здійснено критичний аналіз травмоінформованої практики у сфері соціальної роботи, зокрема в контексті українських соціокультурних трансформацій. Травмоінформована практика розглядається не лише як інструмент професійної взаємодії, а як етична та філософська рамка, що змінює парадигму допомоги: від патерналістського до партнерського, від реактивного до проактивного підходу. Зосереджено увагу на шести ключових принципах ТІП – безпеці, прозорості, співпраці, виборі, культурній чутливості та розширенні можливостей – і їхній локальній інтерпретації в умовах пострадянського і військового досвіду України. Наукова розвідка піддає критичному осмисленню універсальні принципи травмоінформованої практики, підкреслюючи необхідність їх локалізованої інтерпретації в умовах локального контексту, а травмоінформовану практику розглядає не лише як набір інтервенцій, а як етичну парадигму, що трансформує уявлення про допомогу, владу, ідентичність та суб’єктність у професійній взаємодії. На основі теоретичних джерел аналізується ризик поверхової інституціоналізації травмоінформованої практики без зміни владних механізмів, що може нівелювати її трансформаційний потенціал. Обґрунтовано потребу переосмислення ролі соціального працівника як носія етичної рефлексії, посередника між системами та клієнтом, що діє не лише за протоколами, а з усвідомленням власної відповідальності та впливу. Запропоновано вектор для подальших досліджень: розробка локалізованих моделей травмоінформованої практики, інтеграція знань про травмоінформований підхід у підготовку майбутніх фахівців соціальної роботи, а також фокус на зміні владних практик всередині організацій

The article provides a conceptual and critical analysis of trauma-informed practice in the field of social work, in particular in the context of Ukrainian socio-cultural transformations. Trauma-informed practice is considered not only as a tool of professional interaction, but also as an ethical and philosophical framework that changes the paradigm of care: from paternalistic to partnership, from reactive to proactive approach. The focus is on the six key principles of TIP – safety, transparency, collaboration, choice, cultural sensitivity and empowerment – and their local interpretation in the post-Soviet and military experience of Ukraine. Scientific research critically examines the universal principles of trauma-informed practice, emphasizing the need for their localized interpretation in the local context, and trauma-informed practice is considered not only as a set of interventions, but as an ethical paradigm that transforms the notion of care, power, identity and subjectivity in professional interaction. Based on theoretical sources and critical literature, the risk of superficial institutionalization of trauma-informed practice without changing power mechanisms is analyzed, which may level its transformative potential. The need for rethinking the role of the social worker as a carrier of ethical reflection, an intermediary between systems and the client, who acts not only according to protocols, but with an awareness of one's responsibility and influence, is substantiated. A vector for further research is proposed: development of localized models of trauma-informed practice, integration of knowledge about the trauma-informed approach into the training of future social work professionals, as well as a focus on changing power practices within organizations.