Особливості формування соціально-психологічної компетентності у майбутніх фахівців спеціальної освіти

Abstract

У статті здійснено теоретико-методологічний аналіз феномену соціально-психологічної компетентності та особливостей її формування у майбутніх фахівців спеціальної освіти в контексті професійної підготовки у ЗВО, що і зумовлено метою дослідження. Використано такі методи дослідження: аналіз, синтез та порівняння; класифікація та систематизація. Результати дослідження. Обґрунтовано, що соціально-психологічна компетентність у структурі професійної підготовки фахівців спеціальної освіти постає як багатокомпонентне утворення, що поєднує знання, цінності, уміння та рефлексивні здібності. Кожен із виокремлених компонентів має взаємо доповнювальний характер: когнітивна база забезпечує науково-практичну підготовку, емоційно-ціннісний вимір формує гуманістичні орієнтири, комунікативний сприяє ефективній взаємодії, регулятивно-поведінковий дозволяє адаптуватися до складних професійних умов, а рефлексивний відкриває можливості для постійного самовдосконалення. У комплексі ці елементи створюють підґрунтя для формування готовності майбутніх фахівців до роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, що визначає не лише професійну, але й особистісну зрілість спеціаліста. Встановлено, що сучасні освітні технології та методики виступають важливим інструментом у формуванні соціально-психологічної компетентності майбутніх фахівців спеціальної освіти. Їхнє поєднання дозволяє забезпечити комплексний розвиток когнітивних, емоційно-ціннісних, комунікативних і рефлексивних умінь студентів. При цьому інтерактивні та емоційно орієнтовані методики акцентують увагу на міжособистісній взаємодії, ІКТ розширюють освітній простір і гнучкість навчання, проєктні методики формують практичну готовність до професійної діяльності, а рефлексивні – забезпечують неперервність особистісного та професійного зростання. Отже, саме інтеграція цих технологій в освітній процес є ключем до якісної підготовки фахівців, здатних ефективно працювати з дітьми з особливими освітніми потребами. Перспективами подальших розвідок визначається у вивченні пошуку ефективних методів інтеграції теоретичної та практичної підготовки в умовах інклюзивного освітнього середовища.

The article presents a theoretical and methodological analysis of the phenomenon of socio-psychological competence and the features of its formation among future specialists in special education within the context of professional training at higher education institutions, which is determined by the research objective. The study employed the following research methods: analysis, synthesis, comparison, classification, and systematization. Research results. It is substantiated that socio-psychological competence, within the structure of professional training for specialists in special education, represents a multi-component construct combining knowledge, values, skills, and reflexive abilities. Each of the identified components has a complementary nature: the cognitive base ensures scientific and practical training; the emotional-value dimension forms humanistic orientations; the communicative component promotes effective interaction; the regulatory-behavioral component enables adaptation to complex professional conditions; and the reflexive component provides opportunities for continuous self-improvement. Together, these elements create a foundation for preparing future specialists to work with children with special educational needs, which determines not only their professional but also personal maturity. It is established that modern educational technologies and methods are important instruments in the development of socio-psychological competence among future specialists in special education. Their integration allows for comprehensive development of students’ cognitive, emotionalvalue, communicative, and reflexive skills. In this context, interactive and emotionally oriented methods emphasize interpersonal interaction, ICT expands the educational space and learning flexibility, project-based methods foster practical readiness for professional activity, and reflexive methods ensure continuity of personal and professional growth. Therefore, the integration of these technologies into the educational process is key to high-quality training of specialists capable of effectively working with children with special educational needs. Further research prospects lie in exploring effective methods of integrating theoretical and practical training within an inclusive educational environment.