Свято-Успенський Почаївський монастир наприкінці ХІІ – першій третині ХІХ ст.: аналіз документальних джерел і матеріалів

Abstract

В магістерські роботі автор приділив увагу ключовим подіям історії Почаївського монастиря, які є дискусійними у науці. Проаналізовано документальні матеріали православних істориків Церкви й виявлено відсутність автентичних документів, які доводять заснування монастиря у ХІІ ст. На підставі корпусу документів доведено, що перехід в унію Почаївського монастиря відбувалося впродовж 1812 – 1814 р. Він був обумовлений остaточним утвердженням Унійної церкви нa територiї Прaвобережної України нa почaтку XVIII ст. Натомість включення Почаївського монастиря в структуру Російської православної церкви було складовою плану повної лiквiдaцiї Унiйної церкви в Росiйськiй імперії. Простежено внесок ЧСВВ у розбудову освіти та друкарства.

In his master's thesis, the author paid attention to key events in the history of the Pochaiv Monastery, which are controversial in science. Documentary materials of Orthodox historians of the Church were analyzed and the absence of authentic documents proving the foundation of the monastery in the 12th century was revealed. Based on the corpus of documents, it has been proven that the transition to the Union of the Pochaiv Monastery took place during 1812-1814. It was due to the final establishment of the Union Church on the territory of Right-Bank Ukraine at the beginning of the 18th century. Instead, the inclusion of the Pochaev Monastery into the structure of the Russian Orthodox Church was part of a plan to completely eliminate the Union Church in the Russian Empire. The contribution of the OSBM to the development of education and printing is traced. A number of historical sources have been introduced into scientific circulation, allowing for the reliable reconstruction of little-studied aspects of the aforementioned issues.