Філософія штучного інтелекту: свідомість, інтелект та сучасні системи

Abstract

Роботу присвячено філософському аналізу онтологічного та епістемологічного статусу сучасних систем штучного інтелекту, зокрема великих мовних моделей (LLM). На основі порівняння людської свідомості та машинної архітектури трансформерів обґрунтовано, що ШІ функціонує як система симуляції інтенціональності без наявності суб’єктивного досвіду. Досліджено феномен «галюцинацій» як структурну властивість ймовірнісної генерації тексту. Визначено статус ШІ як «квазі-суб’єкта», що володіє функціональною агентністю, але позбавлений моральної відповідальності. Розглянуто етичні виклики взаємодії людини з автономними алгоритмами.

The work is devoted to the philosophical analysis of the ontological and epistemological status of modern artificial intelligence systems, in particular large language models (LLMs). Based on a comparison of human consciousness and the machine architecture of transformers, it is argued that AI functions as a system of intentionality simulation without subjective experience. The phenomenon of ‘hallucinations’ is investigated as a structural property of probabilistic text generation. The status of AI as a ‘quasi-subject’ with functional agency but without moral responsibility is determined. The ethical challenges of human interaction with autonomous algorithms are considered.