Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/39992| Назва: | Сучасні критерії оцінювання якості текстів художнього перекладу та вибір стратегії редагування |
| Інші назви: | MODERN CRITERIA FOR ASSESSING THE QUALITY OF TRANSLATED LITERARY TEXTS AND CHOOSING AN EDITING STRATEGY |
| Автори: | Данилюк, Ніна |
| Бібліографічний опис: | Данилюк Н. Сучасні критерії оцінювання якості текстів художнього перекладу та вибір стратегії редагування // Studia Methodologica. Тернопіль ; Кєльце : Гельветика, 2025. Вип. 60. С. 248-257. DOI : https://doi.org/10.32782/2307-1222.2025-60-22 |
| Дата публікації: | 2025 |
| Видавництво: | Гельветика |
| Ключові слова: | еквівалентність критерії якості тексту перекладу текст оригіналу текст перекладу художній переклад equivalence criteria for the quality of a translated text a source text a translated text literary translation |
| Короткий огляд (реферат): | У статті звернено увагу на проблему формування сучасних критеріїв оцінювання текстів перекладу, усталення термінології. Уточнено розуміння терміна «текст перекладу» як сукупності мовних одиниць і засобів їх поєднання, як аналога оригіналу, його інваріанта, створеного за допомогою одиниць іншої мови з урахуванням суспільно-культурної та мовної реальності, що стає посередником міжкультурної комунікації, результатом семантичного перекодування, психоментального осмислення світу, носієм національної та загальнолюдської культури.
Описано три підходи до оцінювання тексту перекладу, поширені в сучасному перекладознавстві: мовоцентричний, текстоцентричний, комунікативно-функціональний. Проаналізовано погляди українських і зарубіжних учених на поняття адекватності та еквівалентності як показників якості перекладеного тексту. Розглянуто засоби досягнення максимальної еквівалентності перекладеного тексту на рівнях структурно-семантичної, текстової та комунікативно-функціональної еквівалентності. Визначено критерії оцінювання якості текстів художнього перекладу на різних мовних рівнях (фонетичному, лексико-семантичному, морфолого-словотвірному, синтаксичному, фразеологічному, текстовому).
Зауважено, що сучасні системи машинного перекладу не можуть забезпечити належну якість перекладу художніх текстів, однак можуть бути використані для підготовки підрядника. Для відносно об’єктивної оцінки якості потрібно виробити чіткі критерії еквівалентності тексту перекладу, створити багатомовні бази текстів оригіналів і текстів їх перекладів, а також електронні бази міжмовних відповідників.
Наголошено, що редагування сприяє покращенню якості та комунікативної ефективності тексту перекладу. Стратегії редагування залежать від вирішення конкретних проблем подолання труднощів перекладу.
Перспектива дослідження полягає у виробленні критеріїв оцінювання художніх перекладів усіх жанрово-стильових різновидів. The article focuses on the issue of developing modern criteria for evaluating translated texts and standardizing terminology. It clarifies the understanding of the term «translated text» as a set of linguistic units and means of their combination, as an analogue of the original, its invariant. The translated text is created using the units of another language while considering socio-cultural and linguistic reality, and becomes a mediator of intercultural communication. It is a result of semantic recoding, psychomental comprehension of the world, and a carrier of national and universal culture. Three approaches to evaluating a translated text, common in contemporary translation studies, are described: language-centered, text-centered and communicative-functional. The views of Ukrainian and foreign scholars on the concepts of adequacy and equivalence as indicators of the quality of a translated text are analyzed. Means of achieving maximum equivalence of the translated text at the levels of structural-semantic, textual, and communicative-functional equivalence have been considered. Criteria for assessing the quality of translated literary texts at different linguistic levels (phonetic, lexical-semantic, morphological-word-formation, syntactic, phraseological, textual) have been determined. It has been noted that modern machine translation systems cannot provide adequate quality for translating literary texts, but they can be used for preparing a so called «under-the-line translation». For a relatively objective assessment of quality, it is necessary to develop clear criteria for text equivalence in translation, create multilingual databases of original texts and their translations, as well as electronic databases of interlingual equivalents. It has been emphasized that editing contributes to improving the quality and communicative effectiveness of the translated text. Editing strategies depend on addressing specific challenges in overcoming translation difficulties. The research prospects lie in developing evaluation criteria for literary translations of all genre-stylistic types. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://journals.tnpu.ternopil.ua/index.php/sm/issue/view/159 http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/39992 |
| ISSN: | 2307-1222 |
| Розташовується у зібраннях: | Studia Methodologica. Вип. 60 |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| 21_DANYLIuK.pdf | 327,43 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.