Репрезентація урбаністичного простору в романі «Мангеттен» Джона Дос Пассоса: антропологічна й екокритична перспективи

Abstract

Статтю присвячено дослідженню репрезентації урбаністичного простору в романі «Мангеттен» («Manhattan Transfer») визначного американського письменника-модерніста Дж. Дос Пассоса (18961970). Роман був опублікований у 1925 р. й визнаний одним із ключових художніх творів початку ХХ ст., проте в літературознавстві вкрай мало праць, присвячених його вивченню, і переважно в контексті наратології та інтермедіальності. Об’єктом нашого дослідження став роман у перекладі українською Марії Лисиченко, опублікований під назвою «Менгеттен» на початку 1933 р. в орфографії відомого українського правопису 1928 р., позбавленого штучно нав’язаних «зросійщених» мовних норм. Метою розвідки є переосмислення порушеної у творі проблематики з перспективи сучасної екокритики та літературної антропології. Місцем дії найвідоміших романів Дос Пассоса є великі американські міста, насамперед Нью-Йорк і Чикаго, проте автора можна класифікувати як антиурбаніста через зображення недоліків мегаполісів на початку ХХ ст. (побічні ефекти індустріалізації, наслідки стрімкого розвитку прогресу, збільшення розриву між рівнем життя бідних і багатих, криза культури, перенаселення, жахливі умови праці, втрата сенсу життя та ціннісних орієнтирів тощо). Основним для модерністської літератури був конфлікт між вірою у прогрес та страх перед дегуманізацією, тож утілення цієї дихотомії було теж проаналізовано. Також стрімкий розвиток міст спричинив утвердження радикального індивідуалізму, що підсилювалося конфліктом із новим феноменом – «людиною маси». На прикладі досліджуваного роману встановлено, як урбанізований простір мегаполісу дуже швидко поглинає та усереднює усіх, хто з такими зусиллями і величезними надіями на краще життя потрапив до Нью-Йорка. Окрему увагу приділено вивченню символіки та функції кольорів, звуків, запахів, аналізу описів урбаністичних ландшафтів та нечисленних природних об’єктів.

The article explores the representation of urban space in the novel Manhattan Transfer by the prominent American modernist writer John Dos Passos (1896–1970). Published in 1925, the novel is recognized as one of the key works of early 20th-century fiction. Nevertheless, it has received relatively little literary critical attention, primarily within the framework of narratology and intermediality. The object of our research is the Ukrainian translation of the novel by Mariia Lysychenko, which appeared under the title Menhetten in early 1933, and was rendered in the orthography of the well-known 1928 Ukrainian spelling reform, free from artificially imposed russified norms. The aim of this study is to reframe the issues raised in the text from the perspectives of contemporary ecocriticism and literary anthropology. The settings of Dos Passos’s most famous novels are large American cities, primarily New York and Chicago. Yet the author may be regarded as an anti-urbanist due to his depiction of the drawbacks of metropolises in the early 20th century (the side effects of industrialization, the consequences of rapid technological progress, the widening gap between rich and poor, cultural crisis, overpopulation, appalling working conditions, loss of meaning in life and value orientations, etc.). The conflict between faith in progress and the fear of dehumanization was a central concern of modernist literature, and the embodiment of this dichotomy is also examined. Furthermore, the rapid development of cities gave rise to radical individualism, which was intensified by the confrontation with a new phenomenon – the «mass man». Based on the novel, the study demonstrates how the urbanized space of the metropolis swiftly absorbs and levels those who, with great effort and high hopes for a better life, arrived in New York. Special attention is devoted to the symbolism and function of colors, sounds, and smells, as well as the analysis of descriptions of urban landscapes and numerous natural objects.