Талановита дитина у післявоєнному часі: воля до творення (на матеріалі оповідання Є.Гуцала «Олень Август»)

Abstract

У статті розглядається світ-ідеал обдарованої дитини післявоєнного часу на основі аналізу оповідання Є. Гуцала «Олень Август». Акцентується на домінуванні дитячої уяви/фантазії над практицизмом світу дорослих (самозакоханого режисера). Характер емоційно вразливої дитини простежується на матеріалі знакових епізодів твору. У них втілюються риси майбутнього митця: схвильованість «справжністю», спалахи уяви, здивування «чудесним», стан осяяння. Наголошено, що у контексті малої прози Є. Гуцала оповідання «Олень Август» вирізняється тим, що акт творення передоручається дитині. Специфічним постає хронотоп: простір – не село, а міський ландшафт, час – декілька годин весняного дня. Суб’єктивна дитяча готовність до творчості заявлена на початку твору і символізується радісним сприйняттям природи у час сірої післявоєнної дійсності. Проаналізовано майстерність Є. Гуцала у підборі художніх деталей, які увиразнюють сприйняття світу мистецтва і фантазію творчої дитини. Побутово-учнівські лексеми «зошит», «брудна обкладинка», «старенький портфель» прочитуються як знаки, що вказують на віковий і соціальний статус персонажа. У контексті оповідання вони підкреслюють несумісність персонажів за критерієм талановитості: прагматична професійна потреба режисера Альтова і нестримна воля до творчості обдарованого Жені. Увагу зосереджено на епізоді імпровізації з оленями, який розглядається як ідейно-художнє ядро оповідання. Переживши творчу напругу (осяяння), Женя проникає уявою у нову реальність, яку живило його маленьке минуле. Він зображений у віковому періоді, коли творча дитина формується як особистість і її настроєві та асоціативні реакції, викликані дійсністю, прямують до синтетичності та системності. Персонаж схвильований красою, що йшла від прочитаних книг і побаченого у фільмах. Символ вифантазуваних оленячих ріг набуває в оповіданні універсальної цінності. Таким способом вияскравлюється тема письменницького авто-біографізму: психологічні переживання Є. Гуцала у дитинстві прогнозують прямування його обдарованості до мистецької реалізації. Підсумовано, що асоціативне мислення персонажа Жені втілює світоглядні засади, ідейно-естетичні погляди Є. Гуцала та забезпечує ліричну ауру оповідання «Олень Август».

The article explores the idealized world of a gifted child in the post-war period based on Yevhen Hutsalo’s short story «The Deer August». The focus is placed on the dominance of a child’s imagination and fantasy over the practicality of the adult world (embodied by the self-centered film director). The character of an emotionally sensitive child is traced through key episodes of the story, which reflect the traits of a future artist: emotional responsiveness to authenticity, flashes of imagination, wonder at the miraculous, and moments of inspiration. It is emphasized that within Hutsalo’s short prose, «The Deer August» stands out for entrusting the act of creation to the child. The chronotope of the story is specific: the space is not rural but urban, and the time span covers only a few hours of a spring day. The child’s subjective readiness for creativity is declared at the beginning of the narrative and symbolized by the joyful perception of nature amid the bleak post-war reality. The article analyzes Hutsalo’s mastery in selecting artistic details that enhance the perception of the world of art and the creative child’s imagination. Everyday school-related lexemes such as «notebook,» «dirty cover,» and «old briefcase» are interpreted as signs pointing to the character’s age and social status. In the context of the story, these elements highlight the incompatibility of the characters in terms of giftedness: the pragmatic professional needs of director Al’tov contrast with the unrestrained creative will of the talented boy Zhenia. Particular attention is devoted to the episode of the improvisation with deer, which is considered the ideological and artistic core of the story. Having experienced creative tension (a moment of inspiration), Zhenia imaginatively enters a new reality nourished by his small past. He is depicted at an age when a creative child is forming as a personality whose emotional and associative response to reality tend toward synthesis and coherence. The character is deeply moved by beauty derived from the books he has read and the films he has seen. The symbol of the imagined deer antlers acquires universal meaning in the story. In this way, the theme of the writer’s autobiographical reflection becomes evident: Hutsalo’s own childhood experiences foreshadow the direction of his talent toward artistic realization. In conclusion, the associative thinking of Zhenia embodies Yevhen Hutsalo’s worldview and aesthetic principles, endowing the short story «The Deer August» with its lyrical atmosphere.