Фортифікаційні особливості валів Теребовлянського замку Х–ХІІІ ст. (на основі археологічних досліджень)

Abstract

У статті проведено комплексний аналіз фортифікаційних особливостей та оборон ної ролі валів Теребовлянського замку Х–ХІІІ ст. Базуючись на літописних, археологічних та істори ко-архітектурних джерелах, простежено етапи будівництва давнього дитинця, вивчено типи валів за конструктивними особливостями, їх функціональну специфіку та еволюцію фортифікаційної системи у процесі розвитку Теребовлі. З’ясовано, що вали фортеці були зведені за принципом дерев’яно-зем ляних клітей із використанням рельєфних особливостей такої території. Методологічна основа роботи. Зокрема, значну роль відіграли мисове розташування, стрімкі схили та яри, що забезпечу вало ефективну оборону фортеці під час атаки ворога. Також досліджено ритуально-релігійні функції валів Теребовлянського замку, оскільки на території городища було зафіксовано залишки поховань, культові майданчики та християнське кладовище. Охарактеризовано ключові результати археологіч них досліджень ХХ–ХХІ ст., проведених у межах Замкової гори, які вкотре підтвердили факт посту пового та безперервного розвитку фортифікацій Теребовлі. Висновок. Визначено, що система валів міста є свідченням високого рівня давньоруського оборонного будівництва та можливостей адаптації його до природних умов. Дослідження Теребовлянської фортеці має велике значення для повноцінного розуміння еволюції військового архітектурного мистецтва та сакральних особливостей давньорусь ких міст.

The article provides a comprehensive analysis of the fortification features and defensive role of the ramparts of Terebovlia Castle in the 10th–13th centuries. Based on chronicle, archaeological, and historical-architectural sources, the stages of construction of the ancient citadel are traced, the types of ramparts are studied in terms of their structural features, their functional specifics, and the evolution of the fortification system in the process of Terebovlia’s development. It has been established that the ramparts of the fortress were built according to the principle of wooden and earthen cages using the relief features of the territory. The methodological basis. In particular, the cape location, steep slopes and ravines played a significant role, ensuring effective defence of the fortress during enemy attacks. The ritual and religious functions of the ram parts of Terebovlia Castle were also studied, as the remains of burials, cult sites and a Christian cemetery were found on the territory of the settlement. The key results of archaeological research conducted in the 20th and 21st centuries within the Castle Hill area were characterised, once again confirming the gradual and contin uous development of Terebovlia’s fortifications. It was determined that the city’s rampart system is evidence of the high level of ancient Russian defensive construction and its ability to adapt to natural conditions. Con clusion. The study of the Terebovlia fortress is important for a full understanding of the evolution of military architectural art and the sacred features of Old Russian cities.