Психолінгвістичний та дидактичний аспекти розвитку монологічного мовлення молодших школярів в умовах Нової української школи

Abstract

У статті обґрунтовано психолінгвістичні та дидактичні засади розвитку комунікативної компетентності молодших школярів у контексті Нової української школи, зокрема сфокусовано увагу на розвитку монологічного мовлення. Визначено функції та роль мови й мовлення в становленні особистості дитини як суб’єкта комунікації. Монологічне мовлення потрактовано як складову мовленнєвої діяльності, що потребує сформованості когнітивних процесів, умінь планування, логічної організації та самоконтролю. Висвітлено психолінгвістичні особливості розвитку монологічного мовлення молодших школярів, залежність цього процесу від рівня розвитку мислення, пам’яті, уваги та уяви. До програмових вимог чинних типових освітніх програм для початкової школи щодо розвитку монологічного мовлення дібрано принципи, методи й прийоми навчання, що забезпечують ефективність мовленнєвого розвитку молодших школярів. Обґрунтовано доцільність використання інтерактивних, діяльнісних та комунікативно орієнтованих технологій навчання. Визначено педагогічні умови формування монологічного мовлення молодших школярів, зокрема організацію мовленнєвої діяльності на засадах розвитку критичного мислення, інтеграцію навчальних видів діяльності, застосування інтерактивних технологій і системне формування умінь планування та структурування висловлювань. На базі здійсненого теоретико-прикладного аналізу подано модель розвитку монологічного мовлення, імплементація котрої в освітній процес початкової школи сприятиме розвитку мовної особистості учня, здатної до ефективної комунікації, самовираження, усвідомленої мовленнєвої діяльності, соціальної адаптації та успішності. Модель ґрунтується на поєднанні концептуальних засад (нормативно-законодавчих, психолого-педагогічних і лінгводидактичних), визначає мету, суб’єктів і структурні компоненти мовленнєвої діяльності (мотиваційний, когнітивний, мовленнєво-операційний, комунікативний, рефлексивний), а також передбачає реалізацію через систему принципів (комунікативної спрямованості, системності й послідовності, інтеграції змісту, активності та самостійності учнів) і відповідних педагогічних умов. Очікуваним результатом є сформованість у молодших школярів умінь будувати зв’язні, логічно структуровані та комунікативно доцільні монологічні висловлювання, здатність до мовленнєвої рефлексії, самоконтролю та адаптації висловлювання до різних комунікативних ситуацій.

This article substantiates the psycholinguistic and didactic foundations for the development of communicative competence in primary school pupils within the context of the New Ukrainian School, with a particular focus on the development of monological speech. It identifies the functions and role of language and speech in the formation of the child’s personality as a communicative agent. Monological speech is treated as a component of speech activity that requires the development of cognitive processes, planning skills, logical organisation and self-control. The psycholinguistic features of the development of monological speech in primary school pupils are highlighted, as well as the dependence of this process on the level of development of thinking, memory, attention and imagination. Principles, methods and teaching techniques that ensure the effectiveness of speech development in primary school pupils have been selected in accordance with the curriculum requirements of current standard educational programmes for primary schools regarding the development of monological speech. The appropriateness of using interactive, activity-based and communication-oriented teaching technologies is substantiated. The pedagogical conditions for the formation of monological speech in younger schoolchildren have been identified, in particular the organisation of speech activities based on the development of critical thinking, the integration of learning activities, the application of interactive technologies, and the systematic development of skills in planning and structuring utterances. Based on the theoretical and applied analysis carried out, a model for the development of monological speech is presented; its implementation in the educational process of primary schools will contribute to the development of pupils’ linguistic competence, enabling them to communicate effectively, express themselves, engage in conscious speech activity, adapt socially and achieve academic success. The model is based on a combination of conceptual foundations (normative-legal, psychological-pedagogical and linguistic-didactic), defines the objectives, subjects and structural components of speech activity (motivational, cognitive, speech-operational, communicative, reflective), and also provides for implementation through a system of principles (communicative orientation, systematicity and consistency, integration of content, and pupils’ activity and independence) and corresponding pedagogical conditions. The expected outcome is the development in primary school pupils of the ability to construct coherent, logically structured and communicatively appropriate monological utterances, as well as the capacity for speech reflection, self-control and the adaptation of utterances to various communicative situations.