Землекористування Бучацької міської територіальної громади: екологічна безпека та адаптація до змін клімату

Abstract

У дослідженні проведено геоекологічну оцінку та запропоновано модель оптимізації землекористування Бучацької міської територіальної громади. Виявлено, що структура земельних угідь характеризується переважанням ріллі (64%). Частка лісів становить 15%, пасовищ – 13%, сіножатей і багаторічних насаджень – по 1%, забудованих та водно-болотних земель – по 2%. Загальна частка природних угідь сягає 33%, включаючи 6% заповідних територій. Розраховані показники демонструють наступні значення: коефіцієнт антропогенної перетвореності – 5,65, коефіцієнт екологічної стабільності – 0,35, бал антропогенного навантаження – 3,6. Це вказує на середній ступінь трансформації ландшафтів та екологічну нестабільність громади. Для виправлення ситуації та досягнення нормативних показників екологічної безпеки обґрунтовано оптимізаційну модель, яка передбачає скорочення ріллі на 17%, збільшення лісистості на 9% та доведення частки природних угідь до оптимальних 50%.

The purpose of the work is assess of geoecological parameters and optimisation of land use structure of the Buchach municipal territorial community. During the study, special methods were used to determine the anthropogenic load, coefficients of ecological stability and anthropogenic transformation of the Buchach municipal community. Buchach municipal territorial community is located in the west of the Ternopil Region, Chortkiv district, covering an area of 524.2 km². The community is home to 41 275 people. Buchach municipal territorial community unites 37 settlements, on the basis of which 24 starosta districts were created. The article analyses and geoecological assessment of the structure of land use in the Buchach territorial community. It has been established that the structure of land use in the study area is dominated by arable land (64%), forests occupy 15%, built-up land – 2%, pastures – 13%, hayfields – 1%, perennial plantations – 1%, land under water and marshes – 2%. The share of natural lands in the community is 33%, level of the community conservation is 6%. In the community has created 26 protected areas, with a total area of the 4124,5 hectare. Based on the results of the calculations, the coefficient of anthropogenic transformation of the territory Buchach municipal territorial community was determined, which is 5.65, the coefficient of ecological stability – 0.35 and anthropogenic load score – 3.6. According to the results obtained, it was found that the territory of the Buchach municipal territorial community is ecologically unstable with transformed landscapes. Based on the calculations and results obtained, we can state the need to optimise the land use structure of the Buchach municipal territorial community. To remedy and improve the situation and bring the study area to the normative indicators of environmental stability, it is necessary to implement a number of optimisation measures. The article substantiates the optimisation model of land use of the Buchach municipal territorial community, which provides for a 17% reduction in arable land, increasing forest cover by 9% and bringing the share of natural lands to the optimal level of 50%. Given the peculiarities of the landscape of the study area, we propose to reduce arable land at the expense of low-productive and eroded lands. Thus, the optimised land use structure of the Buchach municipal territorial community, will include: 47% – arable land, 24% – forests occupy, 24% – pastures, hayfields and perennial plantations, 2% – built-up land and 2% – land under water and marshes. It has been established that, if such an optimisation model is implemented, the territory of the Buchach municipal territorial community will move from the status of a greenhouse gas emitter to a sink. The community's land will absorb more than 30 tonnes of greenhouse gases annually. Implementing this approach requires changing the designated purpose of certain land plots and organising their landscape-adapted use. The prospect of further research is to determine the areas of land for transferring them from the anthropogenic category to the natural category, with further optimisation.