Прийоми вивчення біографії письменника на уроках української літератури в 10–11 класах

Abstract

У статті висвітлено трансформації у вивченні життєпису письменника в контексті змін у сучасній освіті, обґрунтовано ефективність системи прийомів активізації пізнавального інтересу учнів до постаті митця на уроках української літератури. Актуальність дослідження зумовлена нагальною потребою сучасної літератур ної освіти відійти від репродуктивних методів вивчення біографії, які традиційно зводилися до сухої фактології й хронологізації подій, на користь стереоскопічного антропоцентричного підбору матеріалу. Мета нашої статті – розглянути прийоми формування пізнавального інтересу учнів до особистості пись менника на уроках української літератури. Методи дослідження: аналіз і синтез теоретичних положень, порівняння традиційних і новітніх підходів у навчанні; моделювання алгоритмів і навчальних ситуацій. Запропоновано прийоми, що сприяють актуалізації уваги школярів до особистості літератора. У статті зокрема висвітлюється специфіка використання прийому «оживлення» образу митця, що може поєднуватися з іншими прийомами: «усне малювання» або художнє моделювання, каталогізація визначних біографічних фактів та коментар до портрета. Обґрунтовано доцільність використання кількісних показників, що базується на апеляції до вражаючих фак тів творчої продуктивності, тривалості життєвого шляху, викликаючи потужний емоційний відгук у слухачів. Інтерпретовано досвід впровадження прийому драматизації, коли ідейний акцент зміщується з позиціону вання письменника як «жертви обставин» на його стоїцизм. Розглянуто дискусійне питання залучення ШІ в освітній процес. Визначено потенціал нейромереж у ство ренні портретів, візуалізації історичного контексту, що сприяє глибшому зануренню школярів в атмосферу епохи. Застосування запропонованих прийомів сприяє формуванню пізнавального інтересу учнів до особистості письменника і, відповідно, його творчості.

The article presents an analysis of transformation in teaching the biography of an artist in the context of reform in the educational system. The effectiveness of the system of techniques of activisation of students’ cognitive interest to the image of an artist witihn the lessons of Ukrainian literature is analyzed. The relevance of the study stems from the urgent need in contemporary literary education to move away from reproductive methods of studying biographies – which traditionally boiled down to dry facts and the chronological listing of events – in favour of a stereoscopic, anthropocentric selection of material. The purpose of our article is to consider techniques for forming students’ cognitive interest in the personality of the writer in Ukrainian literature lessons. Research methods: analysis and synthesis of theoretical principles, comparison of traditional and modern approaches to teaching; modelling of algorithms and teaching scenarios. Techniques are proposed to help focus students’ attention on the writer as a person. In particular the article highlights the specific use of the technique of “bringing to life” an artist’s image, which can be combined with other techniques: “oral drawing” or artistic modeling, cataloging of notable biographical facts and comment on the portrait. The expediency of using quantitative indicators is substantiated, based on an appeal to striking facts of creative productivity and the length of a person’s life journey, thereby evoking a strong emotional response from the audience. The experience of incorporating technique of dramatisation is interpreted, where the ideological emphasis shifts from positioning the writer as a ‘victim of circumstances’ to his stoicism. This article examines the controversial issue of incorporating artificial intelligence and digital technologies into the educational process. It identifies the potential of neural networks in creating animated portraits, visualisations of historical contexts, which help pupils immerse themselves more deeply in the atmosphere of the era. The use of these techniques helps foster students' intellectual curiosity about the writer as a person and, consequently, about his or her work.