Нарис розвитку альтернативної музики Тернополя як контркультури міста 1991–2014 рр.

Abstract

Стаття присвячується становленню та розвитку альтернативної музики Тернополя 1991–2014 рр. як головного елементу альтернативної культури і контркультури міста. Метою статті є висвітлити ключові етапи цього розвитку, особливості та відмінності його складових. Окреслено еко номічний, логістичний і соціально-культурний стан міста наприкінці існування радянської України та ранньої незалежності задля з’ясування умов становлення і розвитку музичної контркультури Тернополя. Наукова новизна полягає у розгляді розвитку альтернативної музики Тернополя через призму діяльності локальних музикантів, гуртів, фестивалів та додаткової музичної інфраструктури у місті. У статті також охоплено вплив іноземних і немісцевих гуртів та жанрів на тенденції розвитку та становлення тернопільських формацій. Такий підхід дозволяє ширше осягнути розвиток незалежної музики Тернополя у межах України та спростувати статус «провінційності» міста. Значну увагу приділено діяльності гуртів «Nameless», «Ті, що падають вгору», «Холодне Сонце», «Los Colorados», «Orthodox», «Satrias» й інших. Також висвітлено фестивалі та музичні конкурси, зокрема «Нівроку», «Висадка», «Файне Місто», «Гамселить», «Koza Music Battle» та їх вплив на розвиток музичної контркультури Тернополя. Окремим важливим фактором для розвитку контркультури міста є постать Ігоря Пелиха. Стаття має міждисциплінарний характер і базується на поєднанні історичних, культурологічних і музикознав чих методологічних підходів, що дозволяє комплексно викласти проблематику питання статті. Також стаття дотримується підходу Digital Humanities, зокрема у використанні електронних архівних даних, електронної публіцистики й інших цифрових джерел, що дозволяє вичерпно й якісно висвітлити нарис альтернативної музики Тернополя в окреслений хронологічний час. Висновки. Альтернативна музика Тернополя пройшла шлях від становлення наприкінці 1980-х, становлення ключових гуртів та фестиваль ної діяльності у 1990-х, початку 2000-х, до популяризації в інтернет-мережі та комерціалізації напри кінці 2000-х, початку 2010-х. Головними рушіями розвитку на попервах був ентузіазм окремих діячів після падіння СРСР, однак згодом економічний фактор стає вирішальним, через що формується новий підхід до створення та популяризації альтернативної музики тернопільськими музикантами.

The article is devoted to the formation and development of alternative music in Ternopil in 1991–2014 as a key element of the city’s alternative culture and counterculture. The purpose of the article is to highlight the main stages of this development, as well as the specific features and differences of its com ponents. The economic, logistical, and socio-cultural conditions of the city at the end of the Soviet Ukrainian period and during the early years of independence are outlined in order to clarify the circumstances under which Ternopil’s musical counterculture emerged and developed. The scientific novelty of the study lies in examining the development of Ternopil’s alternative music through the activities of local musicians, bands, festivals, and additional musical infrastructure in the city. The article also considers the influence of foreign and non-local bands and genres on the tendencies of development and formation of Ternopil’s musical groups. Such an approach makes it possible to more broadly understand the development of Ternopil’s independent music within the context of Ukraine and to challenge the perception of the city’s “provincial” status. Consid erable attention is paid to the activities of the bands Nameless, Ti, shcho padaiut vhoru, Kholodne Sontse, Los Colorados, Orthodox, Satrias, and others. The article also examines festivals and music competitions, includ ing Nivroku, Vysadka, Faine Misto, Hamselyt, and Koza Music Battle, and their influence on the development of Ternopil’s musical counterculture. An important factor in the development of the city’s counterculture is also the figure of Ihor Pelykh. The article has an interdisciplinary character and is based on a combination of historical, cultural, and musicological methodological approaches, which allows the issue under study to be presented comprehensively. The study also follows the Digital Humanities approach, particularly through the use of electronic archival data, digital journalism, and other digital sources, enabling a thorough and quali tative presentation of the outline of Ternopil’s alternative music within the defined chronological framework. Conclusions. Ternopil’s alternative music evolved from its emergence in the late 1980s, through the formation of key bands and festival activities in the 1990s and early 2000s, to its popularization on the Internet and commercialization in the late 2000s and early 2010s. Initially, the main driving force behind this development was the enthusiasm of individual cultural actors following the collapse of the USSR; however, over time the economic factor became decisive, leading to a new approach to the creation and promotion of alternative music among Ternopil musicians.