Бережанська гімназія (1805-1944 рр.) у науково-дослідницьких студіях українських вчених-краєзнавців

Abstract

У роботі здійснено комплексний аналіз стану наукового вивчення культурно-освітньої діяльності Бережанської гімназії в українській історіографії; охарактеризовано специфіку джерельної бази дослідження; запропоновано авторську періодизацію історіографічного процесу від 1906 року до сьогодення; виявлено основні напрями наукового осмислення культурно-освітньої, громадської та національно-виховної діяльності закладу; визначено внесок вітчизняних істориків-краєзнавців і представників діаспори у збереженні та інтерпретації історії гімназії; встановлено концептуальні особливості й прогалини наявного дослідницького масиву; окреслено перспективи подальших наукових студій. Уперше в українській науці систематизовано масив праць, присвячених Бережанській гімназії, та здійснено їх критичний аналіз з урахуванням ідеологічних і методологічних контекстів різних історіографічних епох – від австрійської та міжвоєнної до радянської, еміграційної та постколоніальної.

The work provides a comprehensive analysis of the state of scholarly study of the cultural and educational activities of the Berezhany Gymnasium in Ukrainian historiography; characterizes the specifics of the research source base; proposes an author's periodization of the historiographical process from 1906 to the present; identifies the main directions of scholarly examination of the institution’s cultural, educational, civic, and national-educational activities; determines the contribution of domestic local historians and diaspora representatives to the preservation and interpretation of the gymnasium’s history; establishes conceptual features and gaps in the existing research body; outlines prospects for further scholarly studies. For the first time in Ukrainian science, the mass of works dedicated to the Berezhany Gymnasium has been systematized and subjected to critical analysis, taking into account the ideological and methodological contexts of various historiographical eras – from the Austrian and interwar to the Soviet, émigré, and post-colonial periods.