Еволюція історіографічного образу гетьмана Богдана Хмельницького в українському історіописанні XVII – початку XX ст.

Abstract

Кваліфікаційну роботу присвячено комплексному аналізу процесу зародження, еволюції та трансформації наукових і концептуальних поглядів на постать та діяльність гетьмана Богдана Хмельницького в українській історичній думці з другої половини XVII до початку XX століття. У дослідженні детально простежується, як змінювався образ очільника козацької революції залежно від методологічних засад, ідеологічного контексту та соціополітичних умов різних епох розвитку історіографії. У межах роботи проаналізовано чотири основні етапи та напрями українського історіописання: Бароковий етап, представлений козацькими літописами Самовидця, Григорія Граб’янки та Самійла Величка, де Б. Хмельницький виступає як національний герой, «другий Мойсей» та епічний вождь, хоча й з певними критичними оцінками щодо його союзів; Романтичний напрям (кінець XVIII – перша половина XIX ст.), зокрема автор «Історії Русів», М. Маркевич, Д. Бантиш-Каменський та М. Максимович, які акцентували увагу на державотворчих і військових талантах гетьмана, героїзуючи епоху Хмельниччини. Народницький напрям (друга половина XIX ст.) у працях М. Костомарова, П. Куліша та В. Антоновича, де оцінки особи гетьмана стали суперечливими: від розчинення його постаті в стихійному народному русі до радикально-критичних звинувачень у руйнації краю. Державницький напрям (початок XX ст.) в інноваційних концепціях М. Грушевського, В. Липинського, Д. Дорошенка та І. Крип’якевича, які переосмислили діяльність Б. Хмельницького крізь призму формування української державницької традиції, відзначивши його як видатного конструктора держави, дипломата та стратега. Наукова новизна дослідження полягає у цілісному та компаративному відтворенні генези історіографічного образу гетьмана, звільненого від радянських ідеологічних фальсифікацій та перекручень. Практичне значення отриманих результатів визначається можливістю їх використання під час підготовки лекційних курсів з історії України та історіографії, а також у навчальному процесі закладів вищої та середньої освіти.

The qualification paper is devoted to a comprehensive analysis of the origin, evolution, and transformation of scientific and conceptual views on the personality and activities of Hetman Bohdan Khmelnytsky in Ukrainian historical thought from the second half of the 17th to the early 20th century. The study traces in detail how the image of the leader of the Cossack Revolution changed depending on the methodological foundations, ideological context, and socio-political conditions of different eras in the development of historiography. Within the framework of the research, four main stages and trends of Ukrainian historical writing are analyzed: The Baroque stage, represented by the Cossack chronicles of Samovydets, Hryhoriy Hrabyanka, and Samiylo Velychko, where B. Khmelnytsky appears as a national hero, a "second Moses", and an epic leader, albeit with some critical assessments regarding his alliances. The Romantic trend (late 18th – first half of the 19th century), including the author of "History of the Rus'", M. Markevych, D. Bantysh-Kamensky, and M. Maksymovych, who emphasized the state-building and military talents of the Hetman, glamorizing the era of the Khmelnytsky Uprising. The Populist trend (second half of the 19th century) in the works of M. Kostomarov, P. Kulish, and V. Antonovych, where assessments of the Hetman became contradictory: from dissolving his figure within the spontaneous folk movement to radically critical accusations of devastating the region. The Statist (State-hood) trend (early 20th century) in the innovative concepts of M. Hrushevsky, V. Lypynsky, D.Doroshenko, and I. Krypyakevych, who re-evaluated the activities of B. Khmelnytsky through the prism of the formation of the Ukrainian state tradition, distinguishing him as an outstanding state builder, diplomat, and strategist. The scientific novelty of the study lies in the holistic and comparative reconstruction of the genesis of the Hetman's historiographical image, freed from Soviet ideological falsifications and distortions. The practical value of the results obtained is determined by the possibility of using them during the preparation of lecture courses on the history of Ukraine and historiography, as well as in the educational process of higher and secondary education institutions.