Please use this identifier to cite or link to this item:
http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42514| Title: | THE CONCEPTUAL OPPOSITION “HOME – FOREIGN LAND” IN ORAL NARRATIVES OF UKRAINIAN EMIGRANTS ABOUT GERMANY |
| Other Titles: | Концептуальна опозиція «Дім – чужа земля» в усних наративах українських емігрантів про Німеччину |
| Authors: | Labashchuk, Oksana Slobodian, Nazarii |
| Bibliographic description (Ukraine): | Labashchuk O., Slobodian N. THE CONCEPTUAL OPPOSITION “HOME – FOREIGN LAND” IN ORAL NARRATIVES OF UKRAINIAN EMIGRANTS ABOUT GERMANY // Studia Methodologica. Тернопіль ; Кєльце : Гельветика, 2026. Вип. 61. С. 101-114. DOI : https://doi.org/10.32782/2307-1222.2026-61-9 |
| Issue Date: | 2026 |
| Publisher: | Гельветика |
| Keywords: | concept Germany migration motif narrative national identity opposition концепт Німеччина еміграція мотив наратив національна ідентичність опозиція |
| Abstract: | The article analyzes the conceptual opposition «home – foreign land» in the oral
narratives of Ukrainian migrants about Germany. Oral autobiographical stories
reveal the mechanisms of self-identification, cultural perception of the «other», and
intercultural adaptation. A key semantic tool for organizing experience is the binary
category «one’s own – the alien», which in contemporary narratives is realized through
the conceptual pair «home – foreign land». The concept of «home» represents security,
family ties, and traditional norms of life, whereas «foreign land» reflects distance
from one’s roots, the need to adapt to an unfamiliar order, while simultaneously
acquiring traits of organization, social justice, and opportunity. The study is based
on approximately 100 transcribed narrative interviews with Ukrainians aged 18
to 60 who lived or worked in Germany. Analysis of the narratives showed that the
opposition «home – foreign land» is realized through spatial, axiological, and symbolic
markers, including the image of a paradise garden as a utopian model of foreign
space, which reinforces the contrast with the native environment. In the narratives,
Germany emerges as both a heterotopia and a utopia: orderly, disciplined, clean, just,
and predictable, while «home» functions as the space of familiar everyday life and
implicit critique. The study demonstrates that the motif of «distant lands» transforms in contemporary migration narratives into a cognitive-semantic model through which
narrators verbalize the experience of migration, construct the value coordinates of their
personal «I» and collective «we», and delineate the boundaries between «own» and
«alien». The results highlight the significance of oral autobiographical narratives as a
source for understanding cultural representations of space, identity, and intercultural
communication among contemporary Ukrainians. У статті досліджується концептуальна опозиція «дім – чужа земля» в усних автобіографічних наративах українських емігрантів про Німеччину. Усні оповіді розглядаються як особливий тип дискурсу, що оприявнює механізми індивідуаль ної та колективної самоідентифікації, способи культурного сприйняття «іншого», а також стратегії міжкультурної адаптації в умовах еміграції. Важливим інструмен том організації досвіду виступає бінарна категорія «свій – чужий», яка в сучасних еміграційних наративах реалізується через концептуальну пару «дім – чужа земля» та визначає структурування просторових та ціннісних опозицій. Матеріалом дослідження стали 100 транскрибованих усних наративних інтерв’ю українців віком від 18 до 60 років, які мали досвід проживання в Німеччині. Аналіз автобіографічних оповідей засвідчив, що дихотомія «дім – чужа земля» реалізується через сукупність просторових, аксіологічних і символічних маркерів, зокрема через образ райського саду як утопічної моделі чужого простору, що посилює контраст із рідним середовищем і водночас виконує компенсаторну функцію. Через концепт «дім» у досліджуваних наративах репрезентується простір захи щеності, родинних зв’язків, емоційної прив’язаності та традиційних норм життя. Натомість концепт «чужа земля» позначає віддаленість від «рідної землі», необ хідність пристосування до незвичного, чужого соціального й культурного порядку, але водночас може набувати позитивних конотацій, таких як організованість, соціальна справедливість, стабільність та перспектива особистісної реалізації. Німеччина характеризується респондентами як гетеротопія та утопія водночас, тоді як «дім» репрезентується як простір звичного побуту, емоційної близькості, але й імпліцитної критики соціальних та культурних реалій. Дослідження пока зує, що традиційний фольклорний мотив «далеких земель» у сучасних оповідях трансформується у складну когнітивно-семантичну модель, через яку оповідачі вербалізують досвід еміграції, конструюють ціннісні координати власного «я» та колективного «ми», а також окреслюють межі «свого» та «чужого». Отримані результати підкреслюють значущість усних автобіографічних нара тивів як джерела для розуміння сучасних культурних уявлень про простір, іден тичність і міжкультурну комунікацію українців у контексті міграційних процесів. |
| URI: | https://journals.tnpu.ternopil.ua/index.php/sm/issue/view/163 http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42514 |
| ISSN: | 2307-1222 |
| Appears in Collections: | Studia Methodologica. Вип. 61 |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| 9_Labashchuk_Slobodian.pdf | 416,92 kB | Adobe PDF | View/Open |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.