Формування професійно-комунікативних компетентностей здобувачів вищої освіти агротехнічних спеціальностей у процесі мовної підготовки

Abstract

У статті розглянуто педагогічні технології, що сприяють формуванню професій но-комунікативних компетентностей здобувачів вищої освіти агротехнічних спе ціальностей у процесі мовної підготовки. Визначено можливості й перспективи використання міждисциплінарних зв’язків під час вивчення освітніх компонентів «Українська мова (за професійним спрямуванням)» та «Англійська мова (за про фесійним спрямуванням)». Наголошено на необхідності формування та розвитку фахової мовної компетентності як основи цілісної, фундаментальної підготовки фахівців. Ураховуючи вітчизняний і зарубіжний досвід, досліджено проблему вдо сконалення методів і форм мовної підготовки здобувачів вищої освіти в контексті сучасних освітніх викликів та євроінтеграційних процесів. Обґрунтовано доціль ність міждисциплінарного підходу до формування професійно-комунікативних компетентностей шляхом інтеграції викладання української та англійської мов професійного спрямування. Наголошено, що визначення, узгодження та прак тичне закріплення асоціативних мовних зв’язків сприяє усвідомленню цілісно сті й внутрішньої логіки фахової мовної системи, розумінню взаємопов’язаності її елементів, створює умови для активнішого запам’ятовування та ефективного оперування засвоєним матеріалом. На основі аналізу освітньо-професійних про грам агротехнічних спеціальностей доведено, що оволодіння фаховою мовою спрямоване на формування професійно-комунікативної мовної компетентності здобувачів вищої освіти, яка охоплює полілінгвальну, соціокультурну, дослід ницьку, дискурсивну та термінологічну компетентності, необхідні для ефективної професійної комунікації. На прикладі окремої теми освітніх мовних компонентів доведено ефективність міждисциплінарного підходу, що забезпечує формування навичок українсько- та англомовного професійно-комунікативного спілкування в офіційно-діловій сфері, роботи з фаховою термінологією, службовими доку ментами, цифровими ресурсами та застосування отриманих знань у реальних професійних ситуаціях. Окреслено подальші перспективні шляхи використання міждисциплінарних зв’язків.

The article analyzes pedagogical technologies that contribute to the formation of professional communicative competencies of higher education students in agrotechnical specialties in the process of language training. The possibilities and prospects of implementing interdisciplinary links in the study of the educational components «Ukrainian Language for Professional Purposes» and «English Language for Specific Purposes» are determined. Particular emphasis is placed on the need to form and develop professional language competence as the foundation of holistic and fundamental training of future specialists. Taking into account domestic and international experience, the study examines ways to improve the methods and forms of language training of higher education students in the context of modern educational challenges and European integration processes. The expediency of an interdisciplinary approach to the formation of professional communicative competencies through the integration of teaching Ukrainian and English for professional purposes is substantiated. It is emphasized that the identification, coordination, and practical consolidation of associative linguistic links contribute to understanding the integrity and internal logic of the professional language system and the interconnection of its elements, as well as create conditions for more effective memorization and practical use of acquired knowledge. Based on the analysis of educational and professional programs in agrotechnical specialties, it is shown that mastering professional language is aimed at developing professional communicative language competence, which includes plurilingual, sociocultural, research, discursive, and terminological competencies necessary for effective professional communication. Using the example of a selected topic within language training components, the effectiveness of the interdisciplinary approach is demonstrated. Prospective directions for further application of interdisciplinary links are outlined.