Диференціація форматів спрощення іншомовного тексту в інклюзивній вищій освіті

Abstract

Статтю присвячено критичному аналізу термінологічної невідповідності у вітчизняних нормативних документах щодо адаптації навчальних матеріалів для інклюзивної вищої освіти. Досліджено концептуальну суперечність між міжна родними стандартами Plain Language та Easy-to-Read Language та їх відобра женням у Розпорядженні Кабінету Міністрів України № 1046-р, де використано термінологічну пару «метод спрощеної мови» та «формат легкого читання», що може створювати враження ієрархічних відносин між цими поняттями, але потенційно суперечить їхньому рівноправному статусу в міжнародній практиці. Обґрунтовано необхідність розмежування простої мови (ПМ) як інструменту універсального дизайну, що зберігає академічний рівень абстракції, та мови лег кого читання (МЛЧ) як інструменту розумного пристосування, що передбачає глибоку когнітивну адаптацію з обов’язковою візуальною підтримкою. Пред ставлено психолінгвістичне обґрунтування ефективності диференційованих форматів на основі теорії подвійного кодування А. Пайвіо та теорії когнітив ного навантаження Дж. Свеллера. Автором розроблено типологію когнітивних бар’єрів здобувачів освіти (дефіцит вербально-логічного мислення, порушення логіко-граматичного структурування, прагматична некомпетентність, розпад семантичних полів, візуальний стрес) із відповідними інструментами адаптації для кожного формату. Особливу увагу приділено специфіці викладання інозем ної мови, де виникає подвійне когнітивне навантаження через одночасне деко дування мовної системи та засвоєння змістового компонента. Запропоновано практичний алгоритм адаптації автентичного навчального матеріалу з англій ської мови на прикладі терміна laissez-faire, що наочно демонструє конкретні відмінності між форматами ПМ і МЛЧ. Доведено, що МЛЧ є складною систе мою лінгвістичної адаптації, а не примітивізацією навчального матеріалу, що дає змогу захистити інклюзивну методику від звинувачень у зниженні акаде мічних стандартів. Результати дослідження створюють методологічну основу для розроблення адаптованих депозитаріїв матеріалів у ЗВО відповідно до між народних стандартів доступності.

This article offers a critical examination of terminological inconsistencies within Ukrainian regulatory frameworks regarding the adaptation of educational content for inclusive higher education. The study identifies a significant conceptual contradiction between international standards and the Cabinet of Ministers of Ukraine Resolution № 1046-p. Specifically, it argues that the official terminology – «simplified language method» and «easy reading format» – establishes a false hierarchy, misrepresenting these distinct approaches. The research substantiates the necessity of distinguishing between Plain Language (PL), as a tool of universal design that maintaines academic abstraction, and Easy-to-Read (E2R), as a reasonable accommodation requiring profound cognitive adaptation and mandatory visual support. Drawing on A. Paivio’s Dual Coding Theory and J. Sweller’s Cognitive Load Theory, the paper provides a psycholinguistic justification for the effectiveness of these differentiated formats. A comprehensive typology of cognitive barriers is developed, mapping specific adaptation tools to each format. Particular emphasis is placed on the challenges of foreign language teaching, where learners face a dual cognitive load: the simultaneous decoding of a new linguistic system and the acquisition of complex disciplinary content. The author proposes a practical algorithm for transforming authentic English language materials, demonstrated through the adaptation of the term laissez-faire. This example highlights the operational differences between PL and E2R in an academic context. Furthermore, the study underscores the necessity of material validation with target audiences in accordance with ISO 24495-1. The findings prove that E2R is a sophisticated system of linguistic transformation rather than a primitivization of content, thereby safeguarding inclusive methodology against claims of devaluating academic standards. This research establishes a methodological framework for developing accessible digital repositories in higher education institutions aligned with global accessibility trends.