DEUTSCHSPRACHIGE ÜBERSETZUNGEN DER WERKE VON LESJA UKRAJINKA: ENTSTEHUNG UND ENTWICKLUNG

Abstract

Der Artikel untersucht die Geschichte der Übersetzung und Rezeption des kreativen Erbes von Lesja Ukrajinka im deutschsprachigen Kulturraum. Im Beitrag werden die Lebenswege und kreative Aktivitäten der Übersetzer, die zur Popularisierung ihrer Werke im deutschsprachigen Raum beigetragen haben, analysiert. Es wurden deutschsprachige Ausgaben der Werke der Schriftstellerin identifiziert und in chronologischer Reihenfolge systematisiert. Die Ergebnisse der Studie liefern Anhaltspunkte dafür, dass der Name Lesja Ukrajinka bereits zu Lebzeiten der Dichterin – an der Wende vom 19. zum 20. Jahrhundert – in den Literaturkreisen Deutschlands und Österreichs bekannt war. Eine bedeutende Rolle bei der Popularisierung ihres Werks spielten Ivan Franko und Ostap Hrytsai, später dann ukrainische Germanisten und deutsche Slawisten. Eine der ersten Veröffentlichungen der Werke von Lesja Ukrajinka in deutscher Sprache war die Übersetzung von Olha Kobylianska von „Das Lied ohne Worte”, die 1903 in der Zeitschrift Ruthenische Revue erschien. Mitte des 20. Jahrhunderts ist ein beträchtliches Interesse der deutschen Übersetzer am kreativen Erbe der Schriftstellerin zu beobachten (E. Bermann, J. von Günther, J. Gruber, A. Ch. Wutzky). Die erste deutschsprachige Ausgabe des Märchendramas „Das Waldlied” erschien 1931 in Charkiw in der Übersetzung von E. Bermann. Im Jahr 1947 wurde die Übersetzung von Johann von Günther in Berlin veröffentlicht. Zu Beginn des dritten Jahrtausends lässt sich eine neue Etappe in der Übersetzung der Werke von Lesja Ukrajinka erkennen, die von den ukrainischen Übersetzerinnen und Wissenschaftlerinnen Iryna Kachaniuk-Spiekh und Nadiya Medvedovska eingeleitet wurde. Eine der bekanntesten zeitgenössischen Übersetzerinnen der Werke von Lesja Ukrajinka ist Iryna Kachaniuk-Spiekh. In ihren Übersetzungen wurden viele Gedichte und Dramen von Lesja Ukrajinka auf Deutsch veröffentlicht. Zu den Einzelausgaben gehören das Märchendrama „Das Waldlied: Feerie in drei Akten” (2006) und das Drama „Kassandra” (2007) sowie der Gedichtband mit deutscher Parallelübersetzung „Das grenzenlose Feld” (2010). Zu den jüngsten Übersetzungsleistungen der Wissenschaftlerin gehört die Veröffentlichung „Lesja Ukrajinka. Ausgewählte Dramen” (München, 2013). Unter den Übersetzern der neuen Generation nimmt Nadiya Medvedovska – Philologin, Germanistin, Übersetzerin und Wissenschaftlerin – einen besonderen Platz ein. In der Sammlung „Judaica” (Judaica, 2005) sowie in den begleitenden wissenschaftlichen Kommentaren versucht sie, dem deutschsprachigen Leser das Phänomen Lesja Ukrajinka näherzubringen, das im westeuropäischen Kontext noch unzureichend erforscht ist, und betont dabei die Universalität ihrer Lebensphilosophie und ihres künstlerischen Denkens. Der Artikel untermauert die Ansicht, dass das kreative Erbe von Lesja Ukrajinka über enge nationale Grenzen hinausgeht und dass ihr Name als Dichterin, Schriftstellerin, Übersetzerin sowie kulturelle und öffentliche Persönlichkeit einen rechtmäßigen Platz in der Weltkultur und Weltliteratur verdient.

У статті досліджено історію перекладу та рецепції творчої спадщини Лесі Українки в німецькомовному культурному просторі. Проаналізовано життєвий і творчий шлях перекладачів, які сприяли популяризації її доробку в німецько мовному просторі. Виявлено та систематизовано німецькомовні видання тво рів письменниці у хронологічній послідовності. Результати дослідження дають підстави стверджувати, що ім’я Лесі Українки було відоме в літературознавчих колах Німеччини та Австрії ще за життя поетеси – на зламі ХІХ–ХХ століть. Вагому роль у популяризації її творчості відіграли Іван Франко та Остап Грицай, а згодом – українські германісти й німецькі славісти. Однією з перших публікацій творів Лесі Українки німецькою мовою став переклад Ольги Кобилянської „Das Lied ohne Worte”, надрукований 1903 р. в журналі Ruthenische Revue. Значний інтерес до творчої спадщини письмен ниці спостерігається зі сторони німецьких перекладачів в середині ХХ століття (Е. Берманн, Й. фон Ґюнтер, Й. Ґрубер, А. Ш. Вуцькі). Перше німецькомовне видання драми-феєрії «Лісова пісня» („Waldlied”) з’явилося 1931 р. в Харкові у перекладі Е. Берманна. У 1947 р. в Берліні було опубліковано переклад Йоганна фон Ґюнтера. На початку третього тисячоліття виокремлюється новітній етап перекладу творів Лесі Українки, започаткований українськими перекладачками й наукови цями – Іриною Качанюк-Спєх та Надією Медведовською. Однією з найвідомі ших перекладачок нашої сучасності творів Лесі Українки є Ірина Качанюк-Спєх. У перекладі Качанюк-Спєх побачили світ німецькою мовою багато поезій та драм Лесі Українки. Окремими виданнями вийшли драма-феєрія «Лісова пісня» („Das Waldlied: Feerie in drei Akten”, 2006) та драма «Кассандра» („Kassandra”, 2007), а також поетична збірка з паралельним німецьким перекладом «Безмежнеє поле» (2010). До найновіших перекладацьких здобутків дослідниці належить видання Lesja Ukrajinka. Ausgewählte Dramen (Мюнхен, 2013). Серед перекладачів нової генерації особливе місце посідає Надія Медведов ська – філологиня, германістка, перекладачка та науковиця. У збірці «Юдаїка» (Judaica, 2005), а також у супровідних наукових коментарях вона прагне пред ставити німецькомовному читачеві малодосліджений у західноєвропейському контексті феномен Лесі Українки, підкреслюючи універсальність її філософії життя та художнього мислення. У статті обґрунтовується думка, що творчий спа док Лесі Українки виходить за межі вузьконаціональних рамок, а її ім’я як пое теси, письменниці, перекладачки та культурно-громадської діячки має посісти належне місце у світовій культурі й літературі.

The article examines the history of the translation and reception of Lesya Ukrainka’s creative legacy in the German-speaking cultural space. The life paths and creative activities of the translators who contributed to the popularisation of her works in the German-speaking world are analysed. German-language editions of the writer’s works are identified and systematised in chronological order. The results of the study provide grounds to assert that the name of Lesya Ukrainka was known in the literary circles of Germany and Austria already during the poetess’s lifetime – at the turn of the nineteenth and twentieth centuries. A significant role in the popularisation of her work was played by Ivan Franko and Ostap Hrytsai, and later by Ukrainian Germanists and German Slavists. One of the first publications of Lesya Ukrainka’s works in German was the translation by Olha Kobylianska of „Das Lied ohne Worte”, published in 1903 in the journal Ruthenische Revue. Considerable interest in the writer’s creative legacy on the part of German translators is observed in the mid-twentieth century (E. Bermann, J. von Günther, J. Gruber, A. Ch. Wutzky). The first German-language edition of the fairy-tale drama „The Forest Song” (Waldlied) appeared in 1931 in Kharkiv in the translation by E. Bermann. In 1947, the translation by Johann von Günther was published in Berlin. At the beginning of the third millennium, a new stage in the translation of Lesya Ukrainka’s works can be distinguished, initiated by Ukrainian translators and scholars Iryna Kachaniuk-Spiekh and Nadiya Medvedovska. One of the most well-known contemporary translators of Lesya Ukrainka’s works is Iryna Kachaniuk-Spiekh. In her translations, many of Lesya Ukrainka’s poems and dramas have been published in German. Separate editions include the fairy-tale drama „The Forest Song” („Das Waldlied: Feerie in drei Akten”, 2006) and the drama „Cassandra” („Kassandra”, 2007), as well as the poetry collection with parallel German translation „The Boundless Field” (2010). Among the most recent translation achievements of the scholar is the publication Lesja Ukrajinka. Ausgewählte Dramen (Munich, 2013). Among the translators of the new generation, a special place is occupied by Nadiya Medvedovska – a philologist, Germanist, translator, and scholar. In the collection „Yudaica” (Judaica, 2005), as well as in the accompanying scholarly commentaries, she seeks to present to the German-speaking reader the phenomenon of Lesya Ukrainka, which remains insufficiently studied in the Western European context, emphasising the universality of her philosophy of life and artistic thinking. The article substantiates the view that the creative legacy of Lesya Ukrainka transcends narrow national frameworks, and that her name as a poetess, writer, translator, and cultural and public figure deserves to take its rightful place in world culture and literature.