Просторовість як параметр звукообразного мислення виконавця: теоретико-методологічний аспект

Abstract

У статті досліджено особливості трактування просторовості в динаміці історико-культурних змін з урахуванням ролі виконавця-інтерпретатора, який моделює образ світу крізь призму художньо-акустичної концепції звуку. Розглянуто специфіку творення просторових ефектів через взаємодію внутрішніх (суб’єктивних) та зовнішніх (об’єктивних) компонентів музичного сприйняття суб’єкта творчості. Охарактеризовано детермінанти, що спричинили акцентування на просторових аспектах звукообразу в музичній творчості ХХ ст.

В статье исследовано особенности трактовки пространственности в динамике историко-культурных изменений с учетом роли исполнителя-интерпретатора, который моделирует образ мира сквозь призму художественно-акустической концепции звука. Рассмотрено специфику создания пространственных эффектов через взаимодействие внутренних (субъективных) и внешних (объективных) компонентов музыкального восприятия субъекта творчества. Охарактеризовано детерминанты, повлекшие акцентирование на пространственных аспектах звукообраза в музыкальном творчестве ХХ в.

The article explores the spatial parameters of sound-imagery thinking of artists in the dynamics of historical and cultural change. Revealed the role of artist-interprete, which is simulates the sound image of the world through the prism the art and acoustic concept of instrumental sound. Revealed semantic parallels between the ideological paradigm, expressing deep meaningful cultural references, and sound-era musical consciousness, which is reflected in the characteristics of the spatial organization of soundscape of music. It found that sound-imagery thinking of musician depends on the vertical, horizontal and deep musical texture coordinates. Each audio object in the course of working on the projection space coordinates is distinguished by location (sound image, register), length (duration), energy (volume), color (tonal color), density (significance) and function in dynamic deployment. Identified phonological, structural and semantic, genre and style and chronotopic particular embodiment of the concept of spatiality in the sound-image of the world in modernity. It is proved that a concept of spatiality due to the expansion of the boundaries of acoustic perception, which led to a new understanding of the nature of instrumentalism as a way of representation the sound of world-image. The specificity of creating spatial effects due to the interaction of internal (subjective) and external (objective) components of musical perception of the subject of creativity. Proved that sound-imagery thinking of artist – a cyclic sequence think-psycho-motor operations aimed at reproduction, analysis and adjustment time when creating spatial depth, volume and perspective. On the conceptual level spatial setting enhances sound clearly and semantic verbal unity, plastic and visual thinking artist from the standpoint of life and cultural experiences. Holistic analysis of performing parameters of space due to the unity of acoustic, psychological and artistic preconditions sound image thinking composer and performer, whose algorithm given individual means of constructing a musical.