Актуалізація наративного голосу в художніх творах Елізи Гейвуд

Abstract

Стаття присвячена аналізові категорії голосу у перспективі феміністської теорії оповіді. Ґрунтуючись на типології С. Лансер, яка виокремлює авторський, персональний і колективний голоси, проаналізовано наративні стратегії художніх текстів однієї із знакових фігур у літературному процесі Англії початку XVIII ст. – Елізи Гейвуд. З’ясовано, що домінуючим наративним форматом ініціювання Гейвуд в суспільстві культурологічного діалогу на жіночі теми, є колективний голос, який у більшості випадків має секвентальну та симультанну форми.

The article highlights the category of narrative voice from the perspective of feminist narratology. Basing on the typology suggested by Susan Lanser identifying authorial, personal and collective voices, the paper analyses literary works of an outstanding woman novelist in the eighteenth-century English literature – Eliza Haywood. The research frame clearly illustrates that the dominating mode of narrative that the woman writer employs to initiate cultural debate on women’s issues is collective voice in its sequential and simultaneous forms.