Радянська політика щодо жіночих чернечих спільнот Греко-католицької церкви у Східній Галичині (друга половина 1940-х рр.)

Abstract

У статті досліджується ліквідація жіночих монастирів Греко-католицької церкви сталінським тоталітарним режимом на території західних областей Української РСР. Основну увагу приділено висвітленню ставлення державного керівництва СРСР до чернечих спільнот після насильницького «возз’єднання» Греко-католицької церкви з Російською православною церквою. Автор описує процес закриття монастирів, ув’язнення і заслання монахинь у в’язниці і табори в останні роки сталінського керівництва.

В статье исследуется ликвидация женских монастырей Греко-католической церкви сталинским тоталитарным режимом на территории западных областей Украинской ССР. Основное внимание уделено освещению отношение государственного руководства СССР к монашеским общинам после насильственного «воссоединения» Греко-католической церкви с Русской православной церковью. Автор описывает процесс закрытия монастырей, заключения и ссылки монахинь в тюрьмы и лагеря в последние годы сталинского руководства.

In this article is investigated liquidation of nunneries of Greco-catholic Church by the Stalin totalitarian mode on the territory of western areas of Ukraine. Basic attention is spared to illumination attitude of state guidance of the USSR toward greco-catholic monastic associations after the violent «reunion» of Graeco-catholic church with Russian orthodoxy church. An author describes the process of closing of monasteries, conclusion and reference of nuns in prisons and camps.