Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/6743
Назва: Українська вчительська інтелігенція 1920–1930 рр. в історіогріфічному дискурсі радянських та зарубіжних дослідників (20-ті - перша половина 50-х рр. ХХ ст.)
Інші назви: Украинская учительская интеллигенция 1920–1930-х гг. в историографическом дискурсе советских и зарубежных ученых (20-е – первая половина 50-х гг. ХХ в.)
Ukrainian scholastic intelligentsia in 1920–1930 in historiographical discourse of Soviet and foreign researchers (the 20s – the first half of the 50s of XX century)
Автори: Кір'янова, Олена
Бібліографічний опис: Кір'янова, О. Українська вчительська інтелігенція 1920–1930 рр. в історіогріфічному дискурсі радянських та зарубіжних дослідників (20-ті - перша половина 50-х рр. ХХ ст.) / Олена Кір'янова // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Історія / за заг. ред. І. С. Зуляка ; редкол.: М. Алексієвець, Л. Алексієвець, М. Бармак [та ін.]. – Тернопіль : [ТНПУ], 2016. – Вип. 1, ч. 3. – С. 59–63. – Бібліогр. в кінці ст.
Дата публікації: 2016
Видавництво: Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка
Ключові слова: учительська інтелігенція
освітяни
історіографічний дискурс
«прошарок»
класовий підхід
Серія/номер: Історія;
Короткий огляд (реферат): Стаття присвячена історіографічному дискурсу радянських та зарубіжних науковців періоду 20-х – першої половини 50-х рр. ХХ ст. щодо місця і ролі української наукової і учительської інтелігенції в культурно-освітніх процесах УРСР 20–30-х рр. ХХ ст. По-перше, установлено, що в дослідженнях, які були опубліковані на теренах радянської України 1920-х рр., погляди однієї групи авторів полягали в прагматичному використанні професійних знань та досвіду «старої» інтелігенції на благо побудови нового радянського суспільства до того часу, доки буде підготовлена «нова інтелігенція», віддана комуністичній партії; інша точка зору ґрунтувалася на партнерських і націонал-комуністичних принципах у ставленні до інтелектуального потенціалу нації. У 1930-х рр. «стару інтелігенцію» розглядали як «прошарок», який не відіграє самостійної ролі в житті суспільства. По-друге, означено, що своєрідним викликом радянським авторам стала дослідницька робота вчених-емігрантів, які руйнували стереотипи радянської історіографії, таким чином демонструючи хибність класових концепцій.
Статья посвящена историографическому дискурсу советских и зарубежных ученых периода 20-х – первой половины 50-х гг. ХХ в. о месте и роли украинской учительской интеллигенции в культурно-образовательных процессах УССР 20–30-х гг. ХХ в. Во-первых, установлено, что в исследованиях на территории советской Украины 1920-х гг., взгляды одной группы авторов заключались в прагматическом использовании профессиональных знаний и опыта «старой» интеллигенции на благо построения нового советского общества до тех пор, пока будет подготовлена «новая интеллигенция», преданная коммунистической партии; другая точка зрения основывалась на партнерских и национал-коммунистических принципах в отношении интеллектуального потенциала нации. В 1930-х гг. «старую интеллигенцию» рассматривали как «прослойку», которая не играет самостоятельной роли в жизни общества. Во-вторых, отмечено, что своеобразным вызовом советским историкам стала исследовательская работа ученых-эмигрантов, которые разрушали стереотипы советской историографии, таким образом демонстрируя ошибочность классовых концепций.
This article is dedicated to the historiographical discourse of Soviet and foreign researchers in the 20s – the first half of the 50s of XX century. The discourse deals with place and role of Ukrainian scientific and scholastic intelligentsia in cultural-educational processes in 1920–1930 in USSR. Firstly, it is established that the views of one group of authors were based on the pragmatic usage of professional experience of the «old» intelligentsia in order to create new soviet society with the «new» intelligentsia, which would be loyal to the communist party; other point of view was based on partner and national-communist principles in attitude towards intellectual potential of the nation. In 1930s the “old intelligentsia” was not considered as an independent part of society. Secondly, it is proved that research activity of immigrant scientists became a challenge for soviet researchers because it had ruined the stereotypes of soviet historiography thus demonstrated the falseness of class concepts.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/6743
Розташовується у зібраннях:Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Сер. Історія. 2016. Вип. 1, ч. 3

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Kiryanova.pdf519,1 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.