Методологія обґрунтування змісту та структури професійної суб'єктності учителів початкових класів

Abstract

Обґрунтовано методологію професійної суб’єктності майбутніх учителів початкових класів як провідну проблему їх професійної підготовки у педагогічному ВНЗ. Розкрито їх професійну суб’єктність як інтегральну професійно важливу якість, яка характеризує позитивне ставлення до педагогічної діяльності і до молодших школярів, позитивне самоставлення до самого себе як до суб’єкта педагогічної діяльності в початковій школі, що ґрунтується на результатах рефлексії, саморефлексії та на визнанні того, що він має діяльні, активно-перетворювальні цілеспрямовані можливості і здатності для самоактуалізації у педагогічній діяльності, а також визначає інтегральну здатність до самодетермінації, самоорганізації і саморегулювання у педагогічній діяльності згідно з зовнішніми та внутрішніми критеріями ефективності та доцільності дій у педагогічних ситуаціях. Встановлено, що її структуру складають такі компоненти: ціннісно-мотиваційний, емоційно-вольовий, інтелектуально-пізнавальний, поведінково-діяльнісний, рефлексивно-оцінний та індивідуально-суб’єктний. Інтегральним серед них є індивідуально-суб’єктний, який забезпечує актуалізацію професійної суб’єктності вчителів початкових класів у цілому. При його не сформованості інші компоненти професійної суб’єктності в педагогічній діяльності актуалізуються не в повному обсязі.

Обоснована методология профессиональной субъектности будущих учителей начальных классов как ведущую проблему их профессиональной подготовки в педагогическом вузе. Раскрыто их профессиональную субъектность как интегральное профессионально важное качество, которое характеризует их позитивное отношение к педагогической деятельности и к младшим ученикам, позитивное самоотношение к самим себе как субъектам педагогической деятельности в начальной школе, что основывается на результатах рефлексии, саморефлексии и признании у себя деятельных, активно-преобразующих целенаправленных возможностей и способностей для самоактуализации в педагогической профессии, и определяет их интегральную способность к самодетерминации, самоорганизации и саморегулированию в педагогической деятельности в соответствии с внешними и внутренними критериями эффективности и целесообразности действий в педагогических ситуациях. Установлено, что её структуру составляют такие компоненты: ценночно-мотивационный, интеллектуально-познавательный, поведенческо-деятельностный, рефлексивно-оценочный и индивидуально-субъектный. Иньегральным среди этих компонентов является индивидуально-субъектный, который обеспечивает актуализацию профессиональной субъектности учителя начальных классов в целом. При несформированности индивидуально-субъектного компонента, остальные её компоненты в педагогической деятельности актуализируются не в полном объеме.

The article deals with substantiation of the professional autonomy of the future primary school teachers as the leading problem of their professional training in the pedagogical higher educational institution. It particularly focuses on the definition of their professional autonomy as integral and professionally significant quality, characterizing their positive attitude towards pedagogical activity and junior pupils, positive self-attitude as performers of pedagogical activity in the primary school based on the results of reflection, self-reflection and self-recognition of actional, actively transforming purposeful opportunities and abilities for self-actualization in pedagogical profession and defines its integral ability to self-determination, self-organization, and self-control in pedagogical activity in accordance with external and internal criteria of effectiveness as well as rationale in pedagogical situation. It is found that its structure embraces the following components: value and motivational, emotional and volitional, intellectual and, cognitive, behavioral and activity, reflective and evaluative, individual and subjective. Among them individual and subjective is integral, which provides actualization of primary school teachers’ professional autonomy in general. If it is not formed other components of professional autonomy in educational activities are not actualized in full.