Теоретичні і методичні концепти філологічної освіти у США

Abstract

Розглянуто теоретичні та методичні засади вищої філологічної освіти у США. З’ясовано сучасні тенденції розвитку філології в цій країні наукової галузі і напряму професійної підготовки. Розкрито соціокультурні особливості філологічної освіти у США. Проаналізовано трансформацію системи філологічної освіти на концептуальному, законодавчо-нормативному, організаційно-педагогічному, змістовому, інституційному та соціокультурному рівнях. Встановлено, що зміст підготовки передбачає інтеграцію соціально-гуманітарної, лінгвістичної, літературознавчої, перекладацької складових і спрямований на формування компетентного філолога-дослідника, філолога-перекладача, філолога-літературознавця, загалом духовної багатомовної особистості. Виокремлено та охарактеризовано ключові компетентності філолога (лінгвістична, літературознавча, перекладацька, крос-культурна, інформаційна, дослідницька). Особливу увагу звернено на проблему забезпечення якості філологічної освіти, зокрема визначено критерії та їх показники. Окреслено перспективи подальших наукових досліджень з проблем філологічної освіти у США.

Рассмотрены теоретические и методические основы высшего филологического образования в США. Выяснены современные тенденции развития филологии в этой стране как научной отрасли и направления профессиональной подготовки. Раскрыты социокультурные особенности филологического образования в США. Проанализирована трансформация системы филологического образования на концептуальном, законодательно-нормативном, организационно-педагогическом, содержательном, институциональном и социокультурном уровнях. Установлено, что содержание подготовки предусматривает интеграцию социально-гуманитарной, лингвистической, литературоведческой, переводческой составляющих и направленный на формирование компетентного филолога-исследователя, филолога-переводчика, филолога-литературоведа, в общем духовной многоязыковой личности. Выделены и охарактеризованы ключевые компетентности филолога (лингвистическая, литературоведческая, переводческая, кросс-культурная, информационная, исследовательская). Особое внимание обращено на проблему качества филологического образования, в частности определены критерии и их показатели. Обозначены перспективы дальнейших научных исследований по проблемам филологического образования в США.

Theoretical and methodical foundations of higher philological education in the USA have been considered. Modern trends in the development of philology as a scientific field and a direction of professional training in the USA have been found out. Sociocultural peculiarities of philological education in the USA have been revealed. The essence of transformation processes in the philologists’ training at present time has been considered. They are: diversity and flexibility of educational programs; close relationship of higher education and linguistic communities; «major-minor» specialization; using of innovative forms and methods; reducing stress and increasing classroom time for independent students’ work; providing free access to education; improving elective education system; academic students’ mobility; implementing of «expert systems» into the quality of educational outcomes; creating conditions for ethnic minorities education. The transformation of the philological education system at conceptual, legal and normative, organizational and pedagogical, content-based, institutional and sociocultural levels has been analyzed. It has been found out that the content of the training provides for the integration of social and humanitarian, linguistic, literature-based, translational components of learning outcomes directed at forming a competent philologist-researcher, philologist-translator/interpreter, philologist-literary scholar, thus a highly moral, cultured personality. Key competencies of a philologist (linguistic, literature-based, translational, cross-cultural, information, research) have been singled out and characterized. Special attention has been paid to the problem of providing quality philological education; in particular, the criteria and their indicators have been singled out. Perspectives for further researches on the problem of philological education in the USA have been outlined.