Політико-дипломатичний портрет Данте Аліг'єрі (1265–1321 рр.): інституціональний вимір доби Відродження й український контекст

Abstract

У статті проаналізовано основні напрямки політичної, дипломатичної та літературної діяльності видатного сучасника доби Відродження – Данте Аліг’єрі, оскільки його практичний досвід і літературно-поетична спадщина не втратили своєї актуальності й до сьогодні, а його ім’я й творчість міцно пов’язують Італію та Україну через віки й тисячоліття європейської історії. Політика й дипломатія доби Відродження постає закономірним інституційним продовженням політико-дипломатичних ідей попередніх епох, зокрема, античної. У той же час, вона є цілком самостійним, інституційно оформленим, оригінальним політико-дипломатичним явищем, що відображає цілісний, політико-системний і еврестично-осмислювальний підхід до оточуючого світу й особистості в ньому В епоху Відродження інституціювалася нова світоглядна парадигма. Культура Ренесансу звернула увагу людини на земний світ і його принади, відкриваючи очі на його красу та формуючи потребу активної взаємодії в пізнанні таємниць, а також в творчому переформуванні й увічненні його образу політико-дипломатичними засобами. Інтерес до пізнання земних речей, відкидання безперечного авторитету церкви, зростання світських елементів у культурі дослідники називають характерною прикметою Відродження.

В статье проанализированы основные направления политической, дипломатической и литературной деятельности известного современника периода Возрождения – Данте Алигиери, поскольку его практический опыт и литературно-поэтическое наследие не утратило своей актуальности и до сегодня, а его имя и творчество крепко связывают узами дружбы Италию и Украину через века и тысячелетия европейской истории. Политика и дипломатия эпохи Возрождения возникает как закономерное институциональное продолжение политико-дипломатических идей предыдущих эпох, в частности античности. В то же время, она является вполне самостоятельным, институционально оформленным, оригинальным политико-дипломатическим явлением, что отражает целостный, политико-системный и эвристический подход к окружающему миру и личности в нем. В эпоху Возрождения институционализируется новая мировоззренческая парадигма. Культура Ренессанса обратила внимание человека на земной мир и его прелести, открыла ему глаза на его красоту и сформировала потребность активного взаимодействия в познании тайн, а также в творческом переформировании и увековечении его образа политико-дипломатическими средствами. Интерес к познанию земных вещей, отрицание несомненного авторитета церкви, рост светских элементов в культуре исследователи называют характерной чертой Возрождения.

The basic directions of political, diplomatic and literary working of the famous contemporary of the Renaissance – Dante Alighieri because his practical experience and literary and poetic heritage had not lost their relevance to this day, and his name and work closely to bind Italy and Ukraine through the centuries and millennia of European history is analized at the article. Politics and diplomacy Renaissance presents a logicalcontinuation of the institutional political and diplomatic ideas of previouseras, including ancient. At the same time, it is completelyindependent, institutionallyframed, original political and diplomatic thing, reflecting a holistic, political systems and heuristic and comprehendapproach to the world aroundit and the individual at the world. In the Renaissance, was institutionalized new ideological paradigm. The Renaissance Culture drew attention of person to the mundane world and its charms, openingeyes on itbeauty and creating a need for active cooperation in the knowledge of secrets, as well as creative and adjusting the imageperpetuating its political and diplomatic means. The interest to the knowledge of earthlythingsrejectionindisputableauthority of the church, the growth of secularelements in the cultureresearcherscalled the characteristicfeature of the Renaissance and in the future – modern and postmodernperiod and present.