Накопичення міді та мангану водяними макрофітами Київської ділянки Канівського водосховища

Abstract

З метою встановлення впливу викидів з міста Києва важких металів на водні екосистеми Канівського водосховища досліджували накопичення міді та мангану водяними макрофітами, зібраними на ділянках Канівського водосховища до та після основної міської забудови. Встановлено, що макрофіти, зібрані у Канівському водосховищі після Києва, у більшості випадків накопичували більше міді і мангану, ніж ті, що були зібрані на ділянках до Києва, що може свідчити про збільшення ступеня забруднення води цими металами за впливу мегаполісу.

С целью установления влияния города Киева на загрязнение тяжелыми металлами водной экосистемы Каневского водохранилища проводили исследование накопления меди и марганца водными макрофитами, собранными на участках Каневского водохранилища до и после основной городской застройки. Установлено, что макрофиты, собранные в Каневском водохранилище после Киева, в большинстве случаев накапливали больше меди и марганца, чем те, что были собраны до Киева, что может свидетельствовать об увеличении степени загрязнения воды этими металлами под влиянием мегаполиса.

In order to establish the impact the city of Kyiv on pollution of aquatic ecosystem of Kaniv reservoir by heavy metals we have studied the accumulation of such metals as copper and manganese by aquatic macrophytes from the areas of Kaniv reservoir located before and after Kyiv. The objects of the investigations were submerged macrophytes Ceratophyllum demersum L., Myriophyllum spicatum L. and Potamogeton perfoliatus L.; air-water plants Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud. and Typha angustifolia L.; aquatic plants with floating on water surface leaves such as Nuphar lutea (L.) Sm. and Trapa natans L. Determining of content of the metals in the macrophytes was carried out by the method of atomic absorption spectrophotometry. In most cases the aquatic macrophytes collected in Kaniv reservoir after Kyiv accumulated more quantities of copper and manganese in comparison with such plants collected before Kyiv, obviously due to more water pollution of Kaniv reservoir after the city by these metals. So in C. demersum collected from Kaniv reservoir after Kyiv the copper content was 29% greater than its average content in C. demersum collected before Kyiv; in M. spicatum collected from Kaniv reservoir after Kyiv the copper content was 26% more compared to the plants collected in the reservoir before Kyiv; in floating leaves of T. natans from Kaniv reservoir after Kyiv the copper content was 58% more compared to the plants collected before Kyiv. Obviously, as a physiologically important metal, as copper, even with a slight excess of its concentration in the aquatic medium can be toxic, its content in the plants was in small range (5,2–13,5 μg Cu / (g of dry weight)). In M. spicatum and C. demersum collected in Kaniv reservoir after Kyiv the manganese content was 23–32% higher than in such plants collected before Kyiv. In general, the studied aquatic macrophytes revealed significant manganese contents (169–2465 μg Mn / (g of dry weight). The highest manganese content was found in submerged macrophytes, so in C. demersum collected from Kaniv reservoir after Kyiv its maximum value was 2465 μg Mn / (g of dry weight), in M. spicatum – 1810 μg Mn / (g of dry weight), in P. perfoliatus – 1395 μg Mn / (g of dry weight). We can see that the highest content of copper and manganese was in submerged macrophytes C. demersum, M. spicatum and P. perfoliatus. Fewer metals were accumulated in floating leaves of N. lutea and T. natans and also in leaves of Ph. australis and T. angustifolia.