Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/8308
Назва: Комплекс джучидських дангів з новгородською полтиною з Сумської області
Інші назви: Комплекс джучидских дангов с новгородской полтиной из Сумской области
Small hoard of jochid silver dangs and Novgorod poltina from Sumy oblast of Ukraine
Автори: Зайончковський, Юрій
Осіпов, Олександр
Бібліографічний опис: Зайончковський, Ю. Комплекс джучидських дангів з новгородською полтиною з Сумської області / Юрій Зайончковський, Олександр Осіпов // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Сер. Історія. – 2017. – Вип. 1, ч. 1. – С. 3–7. – Бібліогр. в кінці ст.
Дата публікації: 2017
Видавництво: Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка
Ключові слова: монетний скарб
гривна
новгородська полтина
тамга
данг
Серія/номер: Історія;
Короткий огляд (реферат): До наукового обігу вводиться нумізматичний комплекс, знайдений у Сумській області, до складу якого входили 26 джучидських дангів та новгородська полтина, тезавровані з найбільшою мірою вірогідності в другій половині 1360-х рр. Полтина відноситься до типу «коротких» новгородських злитків з високою «спинкою» і несе на собі сліди проковування, її вага складає 95,63 г. Злиток був виготовлений з використанням техніки «двошарового» відливання. На полтині розміщене графіті, нанесене на обруб. Можливі два варіанти інтерпретації відтвореного символу. Перший – це буква кириличного алфавіту «Ч», написана напівуставом XIV ст., другий – це татарська тамга, ознака власника. Ґрунтуючись на графічній схожості, автори схиляються до того, щоб вважати другу із названих версій вірогіднішою. Досліджений комплекс, як допускають автори, може бути свідченням того що, полтини, всупереч домінуючій сьогодні у науковій літератури точці зору, були у дрібному товарно-грошовому обігу.
В научный оборот вводится нумизматический комплекс, найденный в Сумской области, в состав которого входили 26 джучидских дангов и новгородская полтина. Время тезаврации «кошелька» может быть определено как вторая половина 1360-х гг. Полтина относится к типу «коротких» новгородских слитков с высокой «спинкой» и несет на себе следы проковывания, ее вес – 95,63 г. Слиток был изготовлен с использованием техники «двухслойной» отливки. На полтине размещено граффити, нанесенное на обруб. Возможны два варианта интерпретации воспроизведенного там символа. Первый – это буква кириллического алфавита «Ч», написанная полууставом XIV в., второй – это владельческая метка, представляющая собой татарскую тамгу. Основываясь на графическом сходстве, авторы склоняются к тому, чтобы считать вторую из названных версий более вероятной. Публикуемый комплекс может быть рассмотрен как свидетельство того, что полтины, вопреки господствующей сегодня в научной литературе точке зрения, могли принимать участие в мелком товарно-денежном обращении.
Paper analyzes small hoard found in Sums’kyi Raion in Sumy Oblast in the Central Ukraine some time ago. The hoard consists of 26 Jochid silver dangs and poltina (half) of Novgorod grivna. The treasure was hidden in the second part of 1360-th. Poltina is of the type of «short» Novgorod ingots with a high back, its weight is 95.63 grams. According to M.P. Sotnikova technique of its manufacture appeared in the second half of XIV century. Published bar of silver has graffiti on its hacked side. There are two possible interpretations of the symbol reproduced there. The first – it is the letter of the Cyrillic alphabet («Ч»), written in the manner of the XIV century (taking into account the specifics of applying the sign on the surface of the poltina). Second – this is the owner’s sign, which is a Tatar tamga. The authors succeeded in finding in the scientific literature a similar tamga, originating from Eastern Mongolia. Thus, the analyzed scratched symbol can be either a Slavic letter or a Mongolian tamga. Based on the graphic similarity, authors tend to consider the second of the named versions more probable. In modern scientific publications, the point of view prevails that grivnas were used only by representatives of the upper strata of society for large-scale financial transactions. The published complex can be considered as evidence that the poltinas, at least, contrary to the prevailing viewpoint, could take part in daily monetary circulation in XIV century. Truly this assumption is or not – will show new findings and new research.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/8308
Розташовується у зібраннях:Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Сер. Історія. 2017. Вип. 1, ч. 1

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Zayonchkovskiy, Osipov.pdf2,57 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.