Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/8311
Название: Сімейне життя шляхти Київської губернії у ХІХ ст.
Другие названия: Семейная жизнь шляхты Киевской губернии в ХІХ в.
Family life nobility of Kiev province in the XIX century
Авторы: Ярцун, Юлія
Библиографическое описание: Ярцун, Ю. Сімейне життя шляхти Київської губернії у ХІХ ст. / Юлія Ярцун // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Сер. Історія. – 2017. – Вип. 1, ч. 1. – С. 23–28. – Бібліогр. в кінці ст.
Дата публикации: 2017
Издательство: Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка
Ключевые слова: приватне життя
сім’я
шляхта
Київська губернія
ХІХ ст.
Серия/номер: Історія;
Краткий осмотр (реферат): У статті автор обґрунтовує актуальність вивчення історії приватного сімейного простору шляхти, та розглядає вплив суспільно-політичних та культурних процесів на трансформацію традиційних устоїв інституту шляхетської сім’ї на теренах Київської губернії у ХІХ ст. Наголошує на тому, що, будучи одним із основних соціальних інститутів, сім’я, під впливом внутрішніх так і зовнішніх чинників, зазнає у ХІХ ст. значних трансформацій. Шляхта, яка упродовж декількох століть творила самобутню культуру, з власними ідеалами, стратегіями та визначеними гендерними ролями, стикається із необхідністю прийняття та кристалізації нової системи відносин у сімейному житті: при вступі в шлюб, вихованні дітей, організації побуту тощо. З’ясовано, що в результаті трансформаційних процесів влада батька у сім’ї зазнає поступових змін, яка не перестаючи бути авторитетною, вже не є абсолютною. Російське законодавство щораз істотніше регулює стосунки між подружжям та стосунки між батьками й дітьми, це, в свою чергу, сприяє зростанню свободи жінки та послабленню залежності дітей.
В статье автор обосновывает актуальность изучения истории частного семейного пространства шляхты, и рассматривает влияние общественно-политических и культурных процессов на трансформацию традиционных устоев института шляхетской семьи на территории Киевской губернии в XIX в. Подчеркивает, что, будучи одним из главных социальных институтов, семья, под влиянием внутренних так и внешних факторов, испытывает в XIX в. значительные трансформации. Шляхта, которая в течение нескольких веков создавала самобытную культуру, с собственными идеалами, стратегиями и определенными гендерными ролями, сталкивается с необходимостью принятия и кристаллизации новой системы отношений в семейной жизни: при вступлении в брак, воспитании детей, организации быта и тому подобное. Установлено, что в результате трансформационных процессов власть отца в семье подвергается постепенным изменениям, не переставая быть авторитетной, уже не является абсолютной, российское законодательство начинает каждый раз существенно регулировать отношения между супругами, и отношения между родителями и детьми, это, в свою очередь, способствует росту свободы женщины и ослаблению зависимости детей.
The article justifies the urgency of studying the privacy of the Polish gentry which contains deep-rooted values and standards that regulate the social relations between members of society. The author studies the influence of sociopolitical and cultural phenomena in the transformation of traditional bases of the Institute of the gentry family on the territory of Kyiv Province in the XIX century. Being under the influence of internal and external factors the family suffers from significant transformations in the XIX century though being one of the major social institutions. The gentry which created a distinctive culture of its own ideals, strategies and determined gender roles faces the need to adopt and crystallization of a new system of relations in family life: in marriage, parenting, welfare arrangements and others. It was found out that as a result of transformation processes the father authority in a family undergoes gradual changes making it less absolute but still respectful; the Russian legislation begins to regulate the relationship between husband and wife and the parent-child relationship more and more which promotes the expansion of women’s freedom and weakening children’s dependence. The author points out that the reduction of the dependence of children on their parents had little effect on changes in their up-bringing which was still conducted the way it was in the XVIII century. On the other hand, emancipation of women, changes in the traditional system of family hierarchy, French fashion on emancipation, following the behaviour of the imperial court lead to the loss of the sanctity of marriage and its functions and appearance of fashion on adultery which becomes a massive mental disease at the beginning of the XIX century.
URI (Унифицированный идентификатор ресурса): http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/8311
Располагается в коллекциях:Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Сер. Історія. 2017. Вип. 1, ч. 1

Файлы этого ресурса:
Файл Описание РазмерФормат 
Iartsun.pdf289,54 kBAdobe PDFПросмотреть/Открыть


Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.