Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/8320
Назва: Практика впровадження орендних відносин на Поділлі в роки НЕП
Інші назви: Практика внедрения арендных отношений на Подолье в годы НЭП
Practical application of leases in Podolia during NEP
Автори: Олійник, Микола
Бібліографічний опис: Олійник М. Практика впровадження орендних відносин на Поділлі в роки НЕП / Микола Олійник // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Сер. Історія. – 2017. – Вип. 1, ч. 1. – С. 80–84. – Бібліогр. в кінці ст.
Дата публікації: 2017
Видавництво: Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка
Ключові слова: Поділля
НЕП
оренда
орендар
приймально-здавальна комісія
Серія/номер: Історія;
Короткий огляд (реферат): У статті проаналізовано практику впровадження орендних відносин на Поділлі в 1921–1928 рр. На базі архівних джерел встановлено, що основною причиною звернення радянської влади до оренди була нездатність більшовицької держави налагодити ефективне управління економікою та її післявоєнну відбудову. З’ясовано, що І Подільський губернський з’їзд рад, ухвалюючи 4 липня 1921 р. рішення щодо впровадження орендних відносин, наполягав на необхідності керуватися при цьому господарською доцільністю та економічною вигодою. Встановлено, що вже до середини жовтня 1921 р. в оренду передано 83,58 % зареєстрованих на той час підприємств. Висвітлено особливість орендних відносин в провідних галузях економіки Поділля – цукровій та борошномельній. Підкреслено, що при визначенні орендарів. влада віддавала перевагу державним підприємствам перед приватниками. Наголошено, що з 1926 р. влада перейшла від утисків до витіснення орендарів і до кінця 1928 р. їх практично не залишилося.
В статье проанализировано практику внедрения арендных отношений на Подилли в 1921–1928 гг. На основе архивных источников установлено, что основной причиной обращения советской власти к аренде была неспособность большевицкого государства организовать эффективное управление экономикой и ее послевоенное восстановление. Выяснено, что І Подольский губернский съезд советов, принимая 4 июля 1921 г. решение о внедрении арендных отношений, настаивал на необходимости руководствоваться при этом хозяйственной целесообразностью и экономической выгодой. Установлено, что уже к середине октября 1921 г. в аренду передано 83,58 % зарегистрированных на то время предприятий. Показано особенности арендных отношений в ведущих отраслях экономики Подилли – сахарной и мельничной. Подчеркнуто, что при определении арендаторов власть отдавала преимущество государственным предприятиям перед частниками. Акцентировано, что с 1926 г. власть перешла от ограничения к вытеснению арендаторов и к концу 1928 г. их практически не осталось.
The present article researches the introduction of lease in Podillya region in 1921–1928. The archive materials suggest that the principle reason why the Soviet authorities resorted to the lease was inability of the bilshovyk’s state to reestablish an effective management of the economy and to rebuild it after the war. As a fact, when adopting the decision on introduction of lease on 4 July 1921, the First Podillya provinces Congress insisted on the need to be driven by the economic expediency and profit. By mid-October 1921, cooperatives, handicraft gilds, enterprises, private individuals, military units, and state political management institutions rented 83,58 % of registered enterprises. The article clarifies the specific characteristics of leasing in the leading branches of Podillya economy – sugar and milling industries. It also reveals that lease contracts were not always transparent and serving the community needs. When choosing tenants, the authorities preferred state enterprises to private entrepreneurs. The article emphasizes that the dilapidation of many enterprises, general hardship situation in the province, unbearable taxes and high renting fees were impeding the lease. It was established, that as of 1926, the authorities shifted from harassing the tenants, who were perceived as class enemies, to their targeted crowding out of the market. This was achieved by raising the renting fees and taxes and by direct provocations. Economic considerations were not taken into account. As a result, by the end of 1928 there were practically no tenants in Podillya.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/8320
Розташовується у зібраннях:Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Сер. Історія. 2017. Вип. 1, ч. 1

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Оliynyk.pdf281,33 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.