Чутка як інструмент формування колективної пам’яті в середовищі переміщених українців повоєнної Західної Німеччини

Abstract

Аналізується чутка як інструмент формування колективної пам’яті в середовищі українських переміщених осіб повоєнної Німеччини. Встановлено, що у середовищі переміщених українців циркулювали спонтанні та сфабриковані чутки. Визначено, що переважну більшість чуток розповсюджували радянські спецслужби. Вони ставили за мету переконати переміщених українців не реемігрувати до країн Європи, Америки та Австралії, а повертатися до СРСР. Радянським громадянам спецслужби навіювали думку, що ті переміщені особи, які не захотіли повернутися на Батьківщину, є «зрадниками». Значна частина чуток поширювалася спецслужбами з метою недопущення консолідації політичних сил української еміграції. Окрім того, породжували поширення чуток і відсутність достатньої офіційної інформації з питань, які цікавили переміщених українців. Встановлено, що спонтанні та сфабриковані чутки можна вважати дієвим інструментом, що впливав на формування та корегування колективної пам’яті українців.

Анализируется слух как инструмент формирования коллективной памяти в среде украинских перемещенных лиц послевоенной Германии. Установлено, что в среде перемещенных украинцев циркулировали спонтанные и сфабрикованные слухи. Определено, что подавляющее большинство слухов распространяли советские спецслужбы. Они ставили целью убедить перемещенных украинцев не реэмигрировать в страны Европы, Америки и Австралии, а возвращаться в СССР. Советским гражданам спецслужбы внушали мысль, что те перемещенные лица, которые не захотели вернуться на родину, являются «предателями». Значительная часть слухов распространялась спецслужбами с целью недопущения консолидации политических сил украинской эмиграции. Кроме того, порождали распространение слухов и отсутствие достаточной официальной информации по вопросам, которые интересовали перемещенных украинцев. Установлено, что спонтанные и сфабрикованные слухи можно считать действенным инструментом, влияющим на формирование и корректировке коллективной памяти украинцев.

The rumor as a tool for collective memory among Ukrainian displaced postwar Germany are analyzed. Found that among the displaced Ukrainians are circulating spontaneous and fabricated rumors. Both kinds of rumors can be considered an effective tool to influence the formation and correction Ukrainian collective memory. Among the sources of rumors should include media, printed materials, speeches of officials and interpersonal communication. The phenomenon of rumors passed from mouth to mouth psychologists explain the lack of information on issues of interest to people and are important to them. The vast majority of rumors spread Soviet secret services and their agents recruited from among the displaced Ukrainians. They were intended to convince the Ukrainian displaced persons not reemihruvaty to Europe, America and Australia, and return to the USSR, where they were created for education and careers. In turn, the Soviet secret service naviyuvaly citizens believe that those displaced persons who did not want to return home, are «traitors». Agents spread rumors to discredit the «Ukrainian bourgeois nationalists» to the American, British and French occupation authorities, as a result of displaced Ukrainian denied custody occupation authorities. Much of the intelligence agencies spread rumors in order to prevent the consolidation of political forces Ukrainian emigration. In addition, the generated spreading rumors and lack of sufficient official information on issues that interest Ukrainians displaced.