Значення і смисл в психолінгвістичних концепціях О.О. Леонтьєва та Л.С. Виготського

Abstract

У статті здійснено зіставлення позицій Л.С. Виготського та О.О. Леонтьева щодо змістового наповнення термінів «значення» та «смисл». Незважаючи на те, що Леонтьєв декларує свою позицію як ідентичну до позиції Виготського, зроблено висновок про відмінність змісту, який вкладали в ці терміни обидва дослідники. Якщо для Виготського значення — це мовна одиниця, що складається з предметної віднесеності та «власне значення», то для Леонтьєва наповнення цього терміну вичерпується предметною віднесеністю. В тлумаченні смислу як контекстуальної одиниці позиції дослідників збігаються, однак Леонтьєв додатково використовує цей термін на позначення мовного явища, а Виготський — позамовного явища.

The following article looks over the comparison of positions of L.S. Vygotskyy and O.O. Leontiev concerning semantic filling of terms «meaning» and «sense». Even though Leontiev declares his position as identical to Vygotskyy's, we are concluding that sense which those scientists saw in these terms are different. For Vygotskyy «meaning» it's a linguistic unit that consists of the «sending to subject» and the «actual meaning», but for Leontiev the filling of this term it's «sending to subject» only. The positions of scientists about explanation of the «sense» as a contextual unit are the same, however Leontiev is using this term also to denotate the linguistic phenomenon, and Vygotskyy is using it for denotation of the non-linguistic phenomenon.

В статье осуществлено сопоставление позиций Л.С. Выготского и А.А. Леонтьева относительно содержательного наполнения терминов «значение» и «смысл». Несмотря на то, что Леонтьев декларирует свою позицию как идентичную позиции Выготского, сделан вывод о различии содержания, которое вкладывали в эти термина оба исследователя. Если для Выготского значения - это языковая единица, состоящая из предметной отнесенности и «собственное значение», то для Леонтьева наполнение этого термина исчерпывается предметной отнесенностью. В толковании смысла как контекстуальной единицы позиции исследователей совпадают, однако Леонтьев дополнительно использует этот термин для обозначения языкового явления, а Выготский - позаказного явления.