Література і політика: поліаспектність соціального міфу в сатиричному політичному романі "Цінь Хуань Гонь" Г. Тарасюк

Abstract

Дослідження розкриває способи експлікації сучасною українською прозою міфічних політичних уявлень, розглядає специфіку міфологізовано-символічного художнього осмислення соціополітичної дійсності. За основу узято аналіз сатиричного політичного роману Г. Тарасюк «Цінь Хуань Гонь», в якому наявний політичний «революційний міф», соціальні міфи популізму, державництва та окциденталізму. Автор також акцентує подвійний (змістовий і формальний) вплив політизації на художній текст, що знаходить вираження у широкому використанні письменниками елементів публіцистичності, сатири, алегорії, абурдистських прийомів, символіки з соціально обумовленим підтекстом, загальному антиутопійному чи сатиричному пафосі творів, появі нових типів персонажів.

The investigation reveals modes of explication of mythical political concepts by modern Ukrainian prose, reviews specific of mythological-symbolic artistic interpretation of social-political reality. As a base is taken an analysis of satirical and political novel by G. Tarasyuk «Tsin' Huan' Gon'», where political ((revolution myth», social myths of populism, statehood and Europocentrism are present. Author also accentuates a double (substantial and formal) influence of politization on artistic text and it is expressed in writers ' usage of publicistic elements, satyr, allegory, absurdist methods, symbolic with socially conditioned subtext, general antiutopian or satiric message of the book, creative of new types ofpersonages.

Исследование раскрывает способы экспликации современной украинской прозой мифических политических представлений, рассматривает специфику мифологизирована-символического художественного осмысления социополитических действительности. За основу взят анализ сатирического политического романа Г. Тарасюк «Цинь Хуань Гонью», в котором имеется политический «революционный миф», социальные мифы популизма, государственности и антиокцидентализма. Автор также акцентирует двойной (содержательный и формальный) влияние политизации на художественный текст, находит выражение в широком использовании писателями элементов публицистичности, сатиры, аллегории, абурдистських приемов, символики с социально обусловленным подтекстом, общем антиутопийному или сатирическом пафосе произведений, появлению новых типов персонажей.