Формування педагогічної компетентності фахівців: потенціал взаємодії інтегративного та диференційованого підходів

Abstract

У статті здійснено теоретичний аналіз сутності педагогічної компетентності фахівців різних галузей та обґрунтовано необхідність її формування як універсальної професійної якості, що забезпечує ефективну взаємодію з людьми, організацію спільної діяльності, передачу досвіду та професійну комунікацію. Педагогічна компетентність розглядається як багатовимірне утворення, що включає когнітивні, діяльнісні, мотиваційні та особистісні компоненти, а її розвиток потребує цілісного методологічного підґрунтя та врахування індивідуальних характеристик здобувачів освіти. У цьому контексті інтегративний та диференційований підходи визначено як провідні механізми формування педагогічної компетентності, здатні забезпечити структурну узгодженість освітнього процесу, його системність, варіативність і персоналізованість. Розкрито потенціал інтегративного підходу, який забезпечує змістову єдність професійної підготовки, поєднання знань, умінь, цінностей і практичного досвіду, формування цілісного професійного мислення та розвиток рефлексивності. Диференційований підхід, у свою чергу, окреслено як основу індивідуалізованого розвитку педагогічних умінь, що дає змогу враховувати рівень підготовленості, мотивацію, професійні наміри та особистісні особливості майбутніх фахівців. Показано, що поєднання обох підходів створює оптимальні умови для становлення педагогічної компетентності, оскільки забезпечує баланс між універсальністю педагогічних знань і необхідністю їх індивідуального застосування. У статті обґрунтовано концептуальні положення щодо впливу інтегративного та диференційованого підходів на формування педагогічної компетентності фахівця, визначено механізми їхньої взаємодії та доведено, що саме їх синергія дозволяє розвивати педагогічну готовність як динамічну, цілісну й адаптивну професійну якість. Акцентовано, що така взаємодія відповідає сучасним вимогам професійної освіти, сприяє підвищенню якості підготовки фахівців і забезпечує їх здатність до ефективної взаємодії в умовах різноманітних соціальних і професійних ситуацій. Отримані результати формують теоретичну основу для подальших досліджень і практичних розробок, спрямованих на удосконалення технологій розвитку педагогічної компетентності в системі професійної освіти.

The article provides a theoretical analysis of the essence of pedagogical competence among specialists across various professional fields and substantiates the need for its development as a universal quality that ensures effective interaction with people, the organization of joint activities, the transfer of experience, and professional communication. Pedagogical competence is interpreted as a multidimensional construct that encompasses cognitive, operational, motivational, and personal components, while its development requires a coherent methodological foundation and attention to the individual characteristics of learners. Within this context, the integrative and differentiated approaches are defined as key mechanisms for shaping pedagogical competence, as they ensure structural coherence of the educational process, its systemic nature, variability, and personalized character. The article reveals the potential of the integrative approach, which promotes the content unity of professional training, the interconnection of knowledge, skills, values, and practical experience, the formation of holistic professional thinking, and the development of reflexivity. The differentiated approach, in turn, is presented as a basis for the individualized development of pedagogical skills, enabling the consideration of learners’ preparedness levels, motivation, professional intentions, and personal characteristics. The study demonstrates that combining these approaches creates optimal conditions for the formation of pedagogical competence, ensuring a balance between the universality of pedagogical knowledge and the necessity of its individual application. Conceptual provisions outlining the influence of integrative and differentiated approaches on the development of pedagogical competence are substantiated. The mechanisms of their interaction are identified, proving that their synergy enables the formation of pedagogical readiness as a dynamic, holistic, and adaptive professional quality. The findings indicate that such an integrated methodological framework aligns with contemporary demands of professional education, enhances the quality of specialist training, and ensures their ability to interact effectively in diverse social and professional contexts. The results provide a theoretical basis for further research and practical developments aimed at improving the technologies for developing pedagogical competence within the system of professional education.