Проблема сімейного виховання в класичній вітчизняній та зарубіжній педагогіці

Abstract

З давніх-давен педагогіка тісно перепліталась з сімейним вихованням, оскільки більшу частину свого часу діти проводили не в школах, а вдома.У стародавньому суспільстві кожна сім'я належала до якого-небудь класу,тому вихованням своїх нащадків батьки займались самі. Для дітей в наш час відкриті великі можливості, а раніше цього не було. Вважалось,що батьківська воля дана вищими силами. Сучасне суспільство теж ґрунтується на сімейній педагогіці. Інтелектуальне виховання передбачає зацікавлену участь батьків у розвитку пізнавальних інтересів, здібностей, нахилів і талантів дітей; формуванні свідомого ставлення до знань і постійного їх оновлення, прагненні до освіти й творчого самовдосконалення. Моральне виховання в сім'ї плекає гуманістичні основи особистості: любов, повагу, співпереживання, милосердя, доброту, совість, чесність, порядність, справедливість, гідність, обов'язок. У родині зберігається і шанується рідна мова, свобода, незалежність, єдність роду, народу, демократизм стосунків, самостійність та ініціативність.Сьогодні діти самі керують своїми батьками. І вина за це лежить перш за все на останніх. Класики педагогічної думки чимало праць присвятили саме проблемі гармонізації сімейного виховання. Їхні здобутки, безумовно, цінні і зараз.